У якому реченні неправильно відокремлено узгоджене означення ? 1. Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті кра росою (М.Коцюб.).
2. Довкола йшли високі вали збудовані з каміння і землі, з дерев’яними і мурованими вежами
3.Далеко-далеко на південь засиніли смугою гори, вкриті лісом (І.Неч.-Лев.).
4.Роз’ятрений нудьгою, затоплений в задумі, плентався я тихою ходою берегом річки(М.Коц.).
5.Високі гори довкола, покриті чорним смерековим лісом, немов дрімали на спеці (І.Фр.).​

ответ Прежде всего вспомним, что к личным местоимениям относятся я, мы, ты, Вы, он, она, оно и они.

Падежные вопросы к одушевленным предметам совпадают в винительном и родительном падежах, эти падежи отвечают на вопрос кого?Чтобы не запутаться с падежами, в которых стоят личные местоимения, можно воспользоваться довольно простым Взять какое-нибудь "контрольное" имя существительное, например, первого склонения, и подставить его в предложение вместо личного местоимения. У имен существительных первого склонения формы винительного и родительного падежей не совпадают, и зная падежные окончания существительных первого склонения, можно легко вычислить падеж: винительный или родительный.

98 – дев'яносто вісім.

Н.в.: дев'яносто вісім.
Р.в.: дев'яноста восьми.
Д.в.: дев'яноста вісьмом.
Зн.в.: дев'яносто вісім.
Ор.в.: де'яноста вісьмома.
М.в.: у дев'яноста восьми.

99 – дев'яносто дев'ять.

Н.в.: дев'яносто дев'ять.
Р.в.: дев'яноста дев'яти.
Д.в.: дев'яноста дев'ятьом.
Зн.в.: дев'яносто дев'ять.
Ор.в.: дев'яносто дев'ятьма.
М.в.: у дев'яноста дев'яти.

199 – сто дев'яносто дев'ять.

Н.в.: сто дев'яносто дев'ять.
Р.в.: ста дев'яносто дев'яти.
Д.в.: ста дев'яносто дев'ятьом.
Зн.в.: сто дев'яносто дев'ять.
Ор.в.: ста дев'яносто дев'ятьма.
М.в.: у ста дев'яносто дев'яти.