Давно це було. У країні Морфології стало неспокійно:зав'язалася суперечка між її мешканцями - частинами мови. Всі кричали, розмахували руками, доказували свої переваги над іншими.
Уперед поважно й гордовито виступив Іменник, його перебив Прикметник, доводячи своє право. У розмову втрутився Числівник, кажучи що без нього не можна обійтися.
Слухав, слухав цю суперечку ще один житель країни, та урвався терпець, і він мовив: „ Не тільки ви, а і я маю відмінки, роди і числа. Але скажіть мені, хто вас замінює, як іноді вас немає в реченні? От тоді я заступаю і тебе, Іменнику. І тебе, Прикметнику, і тебе, Числівнику, вказую на особи і предмети, на їхню кількість та ознаки. Але я не називаю жодного з вас". Усі частини мови притихли.
Объяснение:
життя дуже багатогранне. в ньому багато хороших і сумних, справедливих і несправедливих моментів. у багатьох людей іноді виникає бажання піти з життя. однак бажання жити частіше перемагає. і це правильно. адже другого шансу вже не буде. особливо тонко й гостро відчувають ці моменти люди, у яких виявлені серйозні захворювання.
найчастіше від подібного роду мук люди, що не знають, як знайти свій шлях у житті. довгі роки вони марно шукають своє покликання, шукають і не знаходять…
насправді ж, у житті все прекрасно. і моменти радості, й чорні смуги долі. з усього потрібно вміти здобувати науку. скрізь слід шукати позитивні моменти.
вчитися брати від життя все не пізно буде ніколи. якщо ми вчимося, треба віддаватися цьому процесу на всі сто відсотків. про роботу можна сказати те ж саме. дихати потрібно на повні груди, танцювати, як в останній раз. любити, дружити, гуляти потрібно так, ніби завтра може не настати.
