Цього літа я відпочивав з сім'єю на Чорному морі, в місті Судаку. Це в Криму. Над морем там висолять гори та стара фортеця. Ми чудово проводили там час на пляжі. Пляж там піщаний. Ми стелили пляжні килимки на пісок, розкладали там речі. Ми цілими днями засмагали, купалися, грали у надувного м'яча на хвилях. Тільки поїсти ми ходили до їдальні.
Море в Судаку тільки зветься Чорним. А насправді воно прозоре, ніжно-блакитне, ні, аквамаринове. Саме кольору морської хвилі, як і годиться морю. Воно найчистіше, всі камінці на дні видно. Людей на пляжі завжди було багато, доводилося довго шукати місце, щоб постелити підстилку. Деякі відпочиваючі навіть займали місце на завтра ще з вечора, залишаючи свої килимки на піску. Проте на пляжі торгували різноманітною смакотою, солодощами, морепродуктами, просто все хотілося з'їсти. Але вартувало все це недешево.
З пляжу ми гали порт у Судаку, там стояли кораблі та великі вантажні крани. Ще на пляжі був хвилеріз. В його ущелинах його каменю можна було знайти крабів та витягти їх звідти. Ще ми ловили крабів краболовкою. Краби ховалися під камінням на морському дні.
У Чорному морі водяться медузи. Вже напередодні від'їзду з Судака ми виявили одного ранку в морі купу прозорих медуз. Нас лякали, що, якщо взяти їх до рук, то можуть бути опіки. Але нічого подібного не сталося. Береш медузу в руки, а вона виливається крізь пальці, як той прозорий холодець. Весело. Ось така була навала медуз.
