Серце калатає, душа розмикається, вона має ввібрати в себе– ці радісні слова. Співає й землі. Біла сизість снігів переходить в сизу білість неба, створюючи, нерозривність. І ти ніби бачиш над тобою, і поперед тебе шугають янголята… Різдвяна казка! Певна річ наша земля зберігає інформацію, яку чужинці-заволоки ніколи не вичитають: ані зі снігів, ані з марева, ані з розлитих у повітрі щедрівок. І починаєш розуміти ту тоскну необхідність наших емігрантів, що воліли б хоч померти на рідній землі. Ми відчуваємо власне тіло не бачачи власного випромінювання не фіксуючи космічних променів, які проймають наше єство. Зоряні пульсування зливаються з незримими спектрами променів від землі, такі імпульсі відчувають тільки люди споріднені із землею. Ці імпульси закладені в безсмертних колядках і щедрівках.
1) ( ) і ( ), [ ]. ( З останньої дужки поведеш стрілки в першу і другу, і поставиш питання "коли саме? ")
2)[ ], ( щоб ), (як ). ( З першої дужки поведеш стрілку до другої і напише питання" з якою метою? ", з другої дужки- в третю, і поставий питання "про що?")
3)[ ], (аби ) і ( ). ( З першої дужки проведеш стрілки до другої і третьої і поставиш спільне питання"з якою метою? ")
4)[ ], (що), [ ], (хто). (З першої дужки стрілка в другу і питання"яких саме? ", з третьої дужки стрілка в четверту і питання "хто саме? ")
5)[ ], [ ], та [ ], (що). (З третьої дужки стрілка в четверту і питання "що саме? ")
