Объяснение:
МОЯ ВУЛИЦЯ. У кожної людини є найпам’ятніші, найдорожчі місця в житті. Для мене – це моя рідна домівка, мій дім, моя вулиця. Коли я була зовсім маленькою, мої батьки одержали квартиру в новому районі на вулиці Дружби Народів. Я вважаю, що ця назва символічна, адже саме дружба між людьми є запорукою найкращих почуттів: дружба перетікає в любов, без дружби немає вірності, з дружби починається людяність.
Дванадцять років тому на місці кукурудзяного поля і колгоспних ферм “виріс” молодий житловий масив. Білі багатоповерхівки височіли над землею, ніби торкаючись хмар рогачами телеантен, і самі нагадували хмари. Я і мої ровесники зростали разом із цим районом, тут нам усе близьке і знайоме.
Наша вулиця пряма і широка. Улітку тут багато зелені, адже на один бік припала лісосмуга, перетворена на затишну алею. З іншого, сонячного боку,- завжди багато квітів, проте і дерева за дванадцять років вже встигли підрости. Край вулиці виходить у поле. Із вікон верхніх поверхів відкривається чудовий краєвид – неосяжні зелені поля, які на початку літа золотяться соняшниковим сяйвом.
Інший край вулиці впирається у широку автомобільну магістраль, за якою починаються приватні забудови.
Хоча одноповерхові будиночки і претендують на оригінальність архітектури, я люблю багатоповерхівки. Особливо приємно дивитися на дев’ятиповерхівки з візерунками біля дахів – це будинки поліпшеного планування. Вони виділяються своєю оригінальністю.
Вулиця дуже довга, а з обох її країв розташувалися “Універсами”. Їх спроектовано майже однаково, тому вулиця набуває своєрідного обрамлення.
Для обслуговування жителів на території нашого мікрорайону заплановано необхідні громадські та державні заклади. Більшою мірою вони розташовуються на перших поверхах багатоповерхових будинків, за винятком хіба що магазинів і кафе. Кафе “Лотта” стало улюбленим місцем відпочинку молоді. А між будинками у затишних дворах розташувалися дитячі садочки та школи.
В оточенні житлових будинків – моя школа.
Ця триповерхова споруда побудована так, що багато її вікон виходять у внутрішній дворик із клумбою посередині, на якій росте велика ялина. Перед центральним входом полум’яніють на клумбах квіти, а березова алея, яка веде до школи, створює затишок, підносить настрій. Я люблю свою вулицю будь-якої пори, але особливо восени.
Це час, коли все залите золотом, яке перемежовується з багрянцем. Із вікна мого будинку добре ться увесь мікрорайон, а легкий вітерець ранньої осені сповнює кімнату пахощами зів’ялого листя.
1)кожну людину, яка має неймовірний талант називають співучою пір"їнкою. мене інколи також так називають. я маю талант до співу. коли на районний будино культури робить різні концерти, майже завжди моя вчителька по вокалу мене туди задіює. я ніоли не співаю сумні пісні. більшість я співаю
жартівливі. ось це і є моя співуча пір"їнка.
2)у кожної людини є свій талант.наприклад, у однієї дитини голос, у другої складати вірші.
у мене талант(пиши свій талант).я дуже гарно (пиши свій талант).але я ніколи не (співаю, малюю, ) погані або сумні (пісні,
малюнки,вірші).мені завжди все трапляється позитивне.
ось мене завжи хвалять за мої(вірші, пісні, картини).і говорять: " у тебе талант як співуча пір*їнка" .
3)у кожної людини є своя співуча пір”їнка.є таке прислів”я : у кого є щаслива пір”їнка тот щасливий,а у кого немає-ні.у
деяких людей є талант,а якщо у тебе його немає,то ти ще не визначив його.ти не повинен сумувати що у тебе немає таланту,це співуча пір”їнка нам дає талант,а талант є у кожної людини.пробуди у себе ту мить,у якій ти знайдеш свою пір”їнку.
