Космонавтика - це величезний каталізатор сучасної науки і техніки, який став за небачено короткий термiн одним з головний важелів сучасного світового процесу. Вона стимулює розвиток електроніки, машинобудування, матеріалознавства, обчислювальної техніки, енергетики та багатьох інших галузей народного господарства.
y науковому плані людство прагне знайти в космосі відповідь на такі принципові питання, як будова і еволюція Всесвіту, утворення Сонячної системи, походження та ШЛЯХИ розвитку життя. Від гіпотез про природу планет і будову космосу, люди перейшли до всебічного і безпосереднього вивчення небесних тіл і міжпланетного простору за до ракетно-космічної техніки. В освоєнні космосу людству належить вивчити різні області космічного простору - Місяць, інші планети і міжпланетний простір. Сучасний рівень космічної техніки та прогноз Її розвитку показують, що основною метою наукових досліджень за до космічних засобів, очевидно, в найближчому майбутньому буде наша Сонячна система. Головними при цьому будуть завдання вивчення сонячно-земних зв'язків і простору Земля - Мiсяць, а так само Меркурія, Венери, Марса, Юпітера, Сатурна та інших планет, астрономічні дослідження, медико-біологічні дослідження з метою оцінки впливу тривалості польотів на організм людини та її працездатність.
И ДОБАВЬ ТО, ЧТО НАПИСАЛ ЧЕЛОВЕК ВЫШЕ
відкриття та розвідка космічного простору за до космічних технологій. Фізичні дослідження космосу ведуться як за до пілотованих космічних польотів, так й автоматичних космічних апаратів.
Технічному дослідженню космосу передував розвиток астрономії та створення великих й відносно ефективних ракет на початку 20 століття. Освоєння космосу було одним з напрямків суперництва між СРСР та США в холодній війні. Початком епохи освоєння космосу можна вважати запуск першого штучного супутника Землі — Супутник-1, запущеного Радянським Союзом 4 жовтня 1957 року. Радянська космічна програма була на передових позиціях.
