Творче моделювання 1в поданих пар простих речень скласти записати безсполучникові складні "Стихла пісня. Тихо стало над степом (С. Скляренко). *Зникає мова. Народу більше нема (К. Ушинський). * Над лісом знялося сонце. Туман справді почав розступатися (Д. Міщенко). *За вихором продріботіла над самою одірвана од гурту хмара. 3 неї пішов лапатий, рідкий дощ (Г. Колісник).​

Моє рідне місто – найкраще на землі. не тому, що тут пройшло моє дитинство і юність, не через до болі рідні місця, а тому, що воно дійсно зачаровує навіть просто проїжджих мимо людей. воно насичене особливим колоритом, його вулиці переповнені весняним настроєм, а люди привітні і доброзичливі. так було завжди. кожна пора року у містечку по-своєму неповторна. весна і літо – період, коли численні вулички, бульвари та площі поринають у зелені дерев та квітах, зранку до пізнього вечора гуляють родини з дітьми, закохані пари, гурти молоді. осінню та зимою місто поринає в досить теплу атмосферу затишку. воно ніби ховається в кокон, де все ж вирує життя, щоб навесні знову заявити про себе нескінченною енергією.наше місто славиться історичними визначними пам’ятками. тут є алея слави ветеранів , пам’ятник невідомому солдату, великому т. шевченку та бульвар г. сковороди з персонажами його творчості. в цих місцях завжди людно та гамірно, населення оберігає та цінує символи свого міста. також у місті є дитячий садок, школа, стадіон, будинок культури, велика бібліотека в центрі. а на околиці протікає невелика річка, з берегів якої відкривається чудовий краєвид – місце натхнення місцевих художників, фотографів та поетів. головна особливість мого рідного міста – в його неповторності. об’єктивно можна сказати, що ніде немає такого вдалого поєднання культурного, природного та людського потенціалів, як тут. найбільшою окрасою будь-якого міста чи селища є його населення, а в нас воно дружне, найщиріше та найдобріше. саме люди роблять все, що створено на території містечка живим та насиченим повітрям. я дуже люблю своє місто, воно надихає мене, змушує пам’ятати про своє походження та бути вдячною, що народилася саме в цих місцях.

На сьомому небі від щастя. згідно космогонії давньогрецького вченого-энициклопедиста аристотеля небо ділиться на сім сфер. на них розташовуються різні небесні світила, зірки, сузір'я, планети. а під найдальшої сферою філософ, по суті, мав на увазі рай і вічне блаженство. саме туди потрапляють душі померлих. стан, близький до надлишку щастя, людина здатна випробувати і живцем, тоді і згадують це саме «сьоме небо».це вираз здійсненно і на землі. людина народжена для того, щоб приготувати себе для зустрічі і проживанню на небесах з ісусом. коли з ним зустрічаєшся на землі в молитві, то відчуваєш світ, спокій, умиротворення, невимовне щастя від спілкування з ним.