svetsok2006
28.03.2022 21:37

Контрольна робота. Прислівник. І варіант
Початковий рівень (кожна відповідь 0.5 б.)
1.Усі слова є прислівниками у рядку:
А. впевнено, прекрасно, котрийсь;
Б. ліньки, попередньо, використано;
В. пошепки, інколи, сам на сам;
Г. раз у раз, обидва, мирно.
2. Прислівник – це..
А. незмінна особлива форма дієслова;
Б. самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета;
В. незмінна самостійна частина мови;
Г. службова частина мови.
3. Прислівники поділяються на такі розряди:
А. якісні, відносні, присвійні; Б. якісно-означальні, обставинні;
В. похідні та непохідні; Г. безособові, неозначені, означено-особові.
4. Прислівник напам’ять до розряду:
А дії; Б. місця;
В. причини; Г. якісно-означальні.
5. Помилку в написанні прислівника допущено в рядку:
А. віч-на-віч; Б. сам-на-сам;
В. вгорі; Г. як-небудь.
6. Прислівник мимоволі утворено :
А. префіксально-суфіксальним;
Б. основоскладання;
В. безафіксним;
Г. суфіксальним.
Середній рівень
7. Установити відповідність між прислівниками та їх розрядами за значенням (за кожну правильну відповідь 0, 25б.)
1. чемно А. причини
2. навприсядки Б. часу
3. післязавтра В дії
4. згарячу Г. міри й ступеня дії
5. трохи Д. якісно-означальні
8. Установити відповідність між прислівником та його творення
(за кожну правильну відповідь 0, 25б.)
1. сильно А. основоскладання
2. праворуч Б. префіксально- суфіксальний
3. весною В. суфіксальний
4. зліва Г. перехід однієї частини мови в іншу
Достатній рівень
9. Скласти речення зі словами по-старому і по старому ( )
10. Записати слова, знявши риску. ( )
В/гору, сам/на/сам, любо/дорого, раз/у/раз, на/весні, пліч/о/пліч, само/вільно, власно/руч, де/небудь, на/перекір, (с) першу, (у) зимку, (ані) скільки, (без) вісти,
(по) моєму, (на) зразок, (за) одно, (де) коли, (без) кінця краю,
(що) (як) найбільше, (у) знаки, (з) дня (на) день, (будь) коли, (над) голодь.
Високий рівень
11. Написати власне висловлювання на тему: «Надзвичайний світ мистецтва». Увести в нього прислівники, підкреслити їх як член речення ( ).

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
Masha0501
04.04.2022 08:40
б) назву предметаа) гори, Карпати, почуття б) Австраліябджола, людина, звірсонце (воно), радість (вона), мишеня (воно)називний -поріг, родовий- порога, давальний- порогу, знахідний- поріг, орудний- порогом, місцевий- в/на порозі, кличний- порогу. називний -вулиця, родовий- вулиці, давальний- вулиці, знахідний- вулицю, орудний- вулицьою, місцевий- в/на вулиці, кличний- вулицю. називний- серце, родовий- серця, давальний- серцю, знахідний- серце, орудний- серцемм, місцевий- в/на серці, кличний- серцю. називний - дерева, родовий- дерев, давальний- деревам, знахідний- дере, орудний- деревами, місцевий- в/на деревах, кличний- деревасонце- рід чоловічий, число однина, відмінок називний. яблуці- рід середній, число однина, відмінок місцевий. промінням - рід середній, число множина, відмінок орудний
0,0(0 оценок)
Ответ:
Popyliarnich
12.07.2021 05:52
Осінь і зима нашого життя
      Життя минає дуже швидко. Здавалось, що дитинство ніколи не закінчиться і ми не станемо дорослими... Але спливають дні, місяці, роки, непомітно відлітають у спогади дитячі літа, приходить юність, потім зрілість, а потому - і невблаганна старість.
      Цю пору життя порівнюють з осінню і зимою - холодною, суворою, непоступливою, сумною...
      Мені чомусь хочеться поговорити саме про старість. Навколо так багато літніх людей. Я бачу їхні очі. На жаль, вони не завжди ясні та веселі, частіше - сумні, сповнені тривоги, а інколи й безнадії. Це вражає, викликає співчуття, наштовхує на роздуми.
      Найстрашніша річ - це самотня старість. Людина ніколи не зможе змиритися з нею. Виникає складне протиріччя між молодою душею і фізичною неміччю, що стає причиною глибокої трагедії особистості, особливо якщо поруч немає рідних і близьких людей.
      У давні добрі часи люди жили великими сім'ями. Старенькі дідусі й бабусі завжди відчували себе потрібними: з ними радились, до їхніх міркувань прислухались. Старих людей оточувала малеча: онуки, правнуки... В українських родинах існували певні етичні норми в ставленні до літніх людей. Радість спілкування з дітворою допомагала їм легше переживати втому, нездужання. Скільки добрих і цікавих казок переказано бабусями, скільки лагідних колискових проспівано, скільки цікавих книжок прочитано!
      Зараз, у наш непростий час, молоді сім'ї прагнуть самостійності, віддаляються від старих за будь-яку ціну, залишають їх наодинці з важкими проблемами, безпорадністю, спогадами...
      Мені дуже подобається вірш В. Симоненка "Старість", де поет так схвильовано розповідає про біль старості, страх самоти. Немічний дідусь, вислуховуючи докори сина та невістки, мовчки терпить всі образи, аби тільки залишитися біля дітей, "умерти на землі батьків":
                        Все стерпить, хіба заплаче стиха,
                        Дивлячись на добрих малюків.
                        Все стерпить - докори, сором, лихо, -
                        Лиш би вмерти на землі батьків.
      Звідки береться душевна черствість у ставленні до старих людей? Адже це порушення Божих заповідей, гріх, який карається такою ж самотою в життєву зиму. Над цим слід замислитися, бо життя минає так швидко...
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота