Записати речення, звернути увагу на виділені слова, поставити до них запитання, з’ясувати , яким членом речення вони є, вказати, якою частиною мови вони виражені. Над лісовим озером запалав рожевий ранок. На тихому плесі почали виринати зелені пуп’янки. Золоті промені перетворили смарагдові бруньки на білосніжні чашечки з пучками гарячого сонця. Розквітла водяна лілія – біле латаття

1. Другорядні члени, виділені в реченні для посилення їхнього змісту й значення, називаються:
    Б) відокремленими.

2. Відокремлюються:
     А) лише другорядні члени речення.  

3. Речення з відокремленим членом:
    В) Зі стелі звисала велика порцелянова лампа, подарована молодим у день весілля (М. Олійник). (відокремлене означення)

4. Речення з відокремленим означенням:
    В) У сатиновій сорочці, у полатаних штанях, він прийшов сюди першим з дружиною й дітьми (А. Шиян).

5. Речення з відокремленим неузгодженим означенням:
    Г) Юрій Яновський – високий, ставний, з вольовим обличчям і розумними очима, то морщить лоба, то ледь помітно усміхається (Петро Панч).

6. Речення, у якому відокремлене означення має додаткове обставинне значення:
    А) Осяяний сонцем, перед вами розкривався зовсім новий світ (О. Довженко).

7. Речення з відокремленою прикладкою:
    Г) І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день Божий умивали (Т. Шевченко).

8. Речення з відокремленим додатком:
    Б) Нікого тут нема, крім мене й господині (М. Рильський).

9. Відповідність між реченням і другорядним членом у ньому.
    1) Налякані чужим голосом, птахи з тривожним писком крутились над головою Соломії (М. Коцюбинський). –  
         Г. Відокремлене означення.

     2) Нехай мене, Кармелюка, в світі споминають (Марко Вовчок). –                  Б. Відокремлена прикладка

10. Синтаксичний розбір речення.

|Замість (прийм.) тополь (іменн.)|, край (прийм.) шляху (іменн.) виросли (дієсл.) металеві (прикм.) щогли (іменн.).
[|_ _ _|, ═ —].   
Речення розповідне, стверджувальне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленим додатком.

Граматична основа:
підмет (—) – щогли;
присудок (═) – виросли.  

Другорядні члени речення:
обставина місця (_._._) – край  шляху;
означення узгоджене (~~~)– металеві;
додаток відокремлений (_ _ _) – замість тополь.  

Чарівна ніч перед різдвом в однойменній повісті м. гоголя починається з фантастичної події. із труби однієї з хат повалив чорний дим і разом із ним вилетіла верхи на мітлі відьма. там, де вона пролітала, зірки зникали одна за одною. незабаром відьма набрала їх повний рукав. чорт, що також з'явився у нічному небі, обпікаючи руки, схопив місяця та й сховав його до кишені. і тому зробилося так темно, що нічого вже не можна було розгледіти. навіть дорогу до шинку важко було знайти.             досхочу побавившись у небі й відчувши холод, відьма прослизнула у трубу хати й перетворилася на звичайну собі жінку на ім'я солоха. вона славилася у селі тим, що вміла причаровувати до себе статечних козаків. чорт слідом за солохою через пічну трубу проникнув до хати.             чого тільки не буває у святкову ніч! то ж і коваль вакула мандрує з диканьки до петербурга верхи на чорті, щоб дістати для своєї коханої оксани черевички самої цариці. зустрівшись у столиці з запорожцями, парубок потрапляє до царського палацу, і цариця дарує йому невимовно красиві черевики.             а яке ж свято обходиться без жартів і сміху! сміються парубки та дівчата, ходячи з колядками від хати до хати. сміється й читач над козаками, які у різдвяну ніч вирішили навідатися до солохи на вогник. ніхто з солошиних гостей: ані голова, ані дяк, ані чорт, ані чуб - не хотіли, щоб їх там хтось бачив. то ж солоха ховає своїх кавалерів у мішки з-під вугілля. і такий комічний вигляд вони мають, коли їх дістають із тих мішків парубки та дівчата, думаючи, що там лежать паляниці та ковбаси!             сміється читач і над пузатим пацюком, що віддавався святковій трапезі у дуже незвичайний спосіб. він сидів на підлозі по-турецьки перед невеликою діжкою, на якій стояла миска з галушками, і сьорбав з миски юшку, хапаючи час від часу зубами галушки. а вареники самі летіли з миски прямо в роззявлений рот пацюка, який обтяжував себе лише жувати та ковтати їжу.             у ніч перед різдвом чорт, який хотів посміятися з людей, був ошуканий сам. замість того, щоб дошкулити вакулі, якого він ненавидів за малярські здібності, нечистий виконує всі бажання коваля та ще й одержує в нагороду три удари хворостиною по спині.             повість м. гоголя "ніч перед різдвом" входить до першої збірки письменника "вечори на хуторі біля диканьки". в цих повістях автор змалював милу його серцю україну, де він народився та виріс. у них химерно переплелися давні легенди й картини життя простих українців, фантастичне й комічне.