Цій формі властиві дієслівні ознаки виду(доконаного чи недоконаного), перехідності(неперехідності), часу(минулого або теперішнього). Дієприслівник , як і прислівник, не змінюється ні за числами, ні за родами, ні за відмінками, тобто має незмінну форму, а у реченні виконує функцію обставини.
