1. Мені дозволяли вибрати те тістечко, яке мені найбільше подобалося.
2. Вона приїхала на дачу і простує садом, в одній руці кошик з тістечками, в другій — сумочка.
"Бабусин подарунок" Зощенко Михайло
3. Дід Маноцівник був дуже мудрий, і казали, що він навіть розуміє мову звірів та птахів і часто в лісі розмовляє з ними.
4. Старий дресирувальник навіть влаштовував для них щонеділі циркові вистави, де в основному виступали дресировані звірі, які жили тут же, в лісі, і яких дід Маноцівник за короткий час навчив усіх циркових премудростей.
"В Країні Сонячних Зайчиків" Нестайко Всеволод
5. За горами, за лісами, за широкими морями, проти неба на землі
жив дідусь в однім селі.
"Горбоконик" Єршов Петро
6. Дівчина спиняється між двома деревами і дивиться на зайця та білок.
"Дванадцять місяців" Маршак Самуїл
7. Та собаки зі своїм собачим розумом, невиразним, але швидким, і відданою собачою вдачею цінують своїх хазяїв вище й люблять їх дужче, ніж вони того заслуговують.
8. Дикунські собаки теж були собаки — він упізнавав у них своїх родичів; але вони чимось різнилися від його власної вельможної породи, були нижчі створіння — так само як тубільці супроти містера Гегіна, Дербі та Боба.
Джек Лондон "Джеррі - Островик"
9. Лебеді летіли понад великим темним лісом, що тягся аж до моря.
10. Навіть батько, глянувши на неї, злякався і сказав, що це не його дочка.
"Дикі лебеді" Ганс Андерсен
Объяснение:
головні члени речення - Підмет- курсив; присудок - жирним
Объяснение:
Люблю пісні мойого краю, та не спинюсь на тім лишень.
З любов’ю вухо привертаю до братніх на землі пісень (М.Р.) (означено-особові речення)
2. Як же тут гарно, як же тут тихо в таку годину забудеш лихо. (безособове)
3. Вийду в садочок та погуляю, при місяченьку та й заспіваю. (означено-особове)
4. Не бійся досвітньої мли, - досвітній вогонь запали. (узагальнено-особове)
5. Присвистують, притупують, ще пустяться в танець (Л.У.). (означено-особові)
6. Кажуть, біля Борисполя, на озерах, качви тієї, ну як хмари (О.В.). (безособове)
7. Вчись не до старості, а до смерті (Н.тв.). (узагальнено-особове)
8. Про Андрія забули й думати на селі: порішили, що він загинув (М.К.).(означено-особове)
9. Посій в пору, будеш мати зерна гору (Н.тв.). (узагальнено-особ)
