Ангелинка02052003
14.05.2020 22:59

До іть Пунктуаційну помилку допущено в реченні...
А) Я живу і борюсь, і творю за людей
Б) В серце бери і навік пам'ятай щемну красу Батьківщини
В) З-поміж верб та садків виринають білі хати
Г) Буря його зламала, чи дощ, чи осколок?
Д) Місяць світить, та не гріє

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Ответ:
Ангелок2007
15.12.2021 14:39

На мою думку суперечка з дорослими людьми це погано.Взагалi суперечка може виявитися марною тратою твого часу.Сваритися не обов'язково, якщо можна спокiйно вирiшити проблему суперечки.Для початку потрiбно вирiшити конфлiкт. Взагалi розв'язкiв конфлiкту дуже багато.Перший це ухилення вiд конфлiкту.Коли ти не намагався розв'язати проблему.Другий б поступка або пристосування.Цей б це коли одна сторона вимушено або добровiльно робить те, що вирiшать iншi.Так може виграти лише один iз учасникiв конфлiкту.Третiй б -це суперництво.Цей б такий, що треба нав'язувати власну точку зору будь-яким чином.Цим, методом ви будете думати лише про себе, не зважаючи на iнтереси iнших людей.

Четвертий б спiвробiтництво.В цьому ви мусите обговорити проблему i зрозумiти причини виникнення суперечки.П'ятий б-це умiння домовлятися.В цьому ви можете досягнути порозумiння, яке буде досягнуте шляхом поступок з обох сторiн.Я вважаю не потрiбно сваритися нi з ким, але якщо ви посварилися намагайтесь розв'язати суперечку.

0,0(0 оценок)
Ответ:
Vovndr
15.12.2021 14:39

Объяснение:

У дитинстві ти відчуваєш себе сильним та відважним. Зараз важко уявити, щоб я кілька годин поспіль грала з ким-небудь в хованки. Або в невимовному захваті завертала бруд у листя каштана та прохала подружок з’їсти цей “бутерброд”.

Тоді це здавалося звичайною справою, веселими іграми, а зараз мені буде просто соромно сісти на гойдалки у дворі – бабці на лаві будуть з мене сміятися.

У дитинстві ти неначе безстрашний: багато що здається незнайомим і незвіданим, а тобі потрібно все це вивчити. Чуєш загрози дорослих: туди не йди, того не роби, цього не бери. Внутрішній голос вмовляє порушити всі ці заборони. І в 99 відсотках я так і робила: відкушувала раніше встановленого часу шматочки від іменинного торта сестри, тікала далеко від дому, бруднила одяг.

Отримувала наганяй, але все одно була щаслива – я дізнавалася щось нове.

А як легко було мене привести в захват: жуйка, морозиво, наклейка з улюбленим мультфільмом – від усіх цих дурниць я перебувала на сьомому небі від щастя. І мало що мене тоді могло засмутити: поставили в кут – не проблема, побилася з подружкою – завтра замиримось, впала з велосипеда – скоро заживе.

Дитинство було щасливою порою в моєму житті: саме тоді я познайомилася з моїми найкращими друзями, вперше закохалася, наробила багато пустощів. Чомусь я не можу згадати чогось сумного з того часу, напевно, дитинство – це чарівна пора, коли швидко забуваються образи та прикрощі.

0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота