1. Виділене слово є сполучником у реченні А Щасливий, хто сни має милі.
Б Скільки голів, стільки й умів.
В Виспівує та щебече, поки місяць зійде.
Г Немає такого дерева, щоб на нього птиці не сідали.
Д Нещасна нація, котра не вміє цінувати свої таланти.
2. Виділене слово є сполучником у реченні
А Хоча була північ, спати ие хотілося.
Б Де кров текла козацька, трава зеленіє.
В Куди серце летить, туди й око глядить.
Г Де є страждання, там нема краси
Д Звідки ласка, звідти й казка.
3. Виділене слово є сполучником у реченні
А Та не злічить віків, що встигли вже пройти.
Б Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує.
В Не писав я до тебе в останні два дні через те, що був у дорозі.
Г О, як потрібно вміти дорожити безцінним спадком, що дали віки.
Д Беруть на кпини молоді міста прапращурів, що вийшли з неоліту.
4. Підрядну частину до головної приєднує сполучне слово в реченні
А Здавна відомо, що заборонений плід найсолодший.
Б Минуле було прожите для того, щоб ствердити майбутнє.
В А наше діло — все це прополоти, аби хоч крихту істини знайти.
Г Доки людина не втратила здатності червоніти, вона ще людина.
Д Якщо вибирати між красою і правдою, я вибираю красу.
5. Підрядну частину до головної приєднує сполучне слово в реченні
А Невесело на світі жить, коли нема кого любить.
Б Як не буде птахів, то і людське серце стане черствим.
В Якби мені, мамо, намисто, то пішла б я завтра на місто.
Г Я воскрес, щоб із вами жити під шаленством весняних злив.
Д Твій дух не став приниженим і плоским, хоч слала доля чорні килими.