Знайдіть відокремлені члени речення і поясніть чому і як вони відокремлюються. 1. Мовчить мій цілий світ,
Загорнутий в лихі словесні целофани.
Л.Костенко
2. І коли б солов'єм я співучим
У твоїх народилась лісах,
То про тебе, велику й могучу,
Я навчила б співать небеса.
М.Ткач
3. Вона [любов] прийшла, заквітчана і мила,
І руку лагідно до мене простягла.
В.Симоненко
4. Срібним маревом повиті,
Біля сіл стоять тополі.
Леся Українка
5. Тихі, ніжні зорі
спадали з неба — білі, непрозорі…
Леся Українка
6. Я кину все. Я вірю в кілометри —
обвітрені, задихані і злі.
Л.Костенко
7. Ось сонце віри - чисте і просте,
Ось сонце міри - з віжками на храпах.
І.Драч
8. Фантазіє, богине легкокрила,
Ти світ золотистих мрій для нас одкрила
І землю з ним веселкою з’єднала.
Леся Українка
9. Син Яця-коваля, Іван рудоволосий,
Рибалка і мудрець, поет і каменяр,
Не надививсь на блиск і на повзверхній чар,
На Чайльд-Гарольдів плащ, на Лорелеї коси.
М.Рильський
10. Я місця шукаю на Віслі зеленій,
На плитах вокзальних, біля тої стіни,
Де плакав Стефаник скорботності геній,
Пробитий сльозами Галичини.
Д.Павличко
11. О рідне слово, хто без тебе я?
Німий жебрак, старцюючий бродяга,
Мертвяк, оброслий плиттям саркофага,
Прах, купа жалюгідного рам'я.
Д.Павличко
12. Не цвітуть на вікнах герані –
Сонний символ спокійних буднів.
О.Теліга
13. Мене там мати повивала
І, повиваючи, співала,
Свою журбу переливала
В свою дитину.
Т.Шевченко
14. Поволi з вечiрнiх туманiв земля, засинаючи, п’є.
Т.Осьмачка
15. Там, далеко, на Вкраїні,
Сяє сонечко ясне,
Світить людям, та в чужині
Не навідає мене.