В ТЕКСТІ ПОТРІБНО ЗНАЙТИ ВСІ ОМОНІМИ ТА СЛОВА В ЯКИХ ВІДБУВАЄТЬСЯ І НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ СПРОЩЕННЯ Одразу ж за нашою вулицею стоять, як Дунай, молоді коноплі й соняшники, за ними темно виткнулася церковця, ще далі, біля самого неба, диркає деркач, а в небі виблискує Віз. Він зовсім був би подібний до звичайного земного воза, аби хтось начепив на нього колеса, хоча б змайстровані дідусем (За М. Стельмахом).
ІІ. Марія Андріївна почала диктувати. Усього першого диктанту я вже не пригадую, але пам'ятаю одну його фразу дуже добре. Диктувала російською мовою, бо шкіл з вивченням предметів українською мовою за царя в Україні не було. Ось проказала Марія Андріївна: «По полю ехала с господами коляска, запряжённая четвериком великолепных лошадей. За ко ляской бежала и лаяла собачка испанской породы». Учителька прочитала це саме й удруге... Ми зашелестіли зошитами, зашаруділи перами.
На другий день Марія Андріївна принесла наші перевірені зошити. Вона почала гово рити про те, що написали ми перший диктант не дуже, сказати, вдало, помилок багатенько, а коли згадала про ту коляску з господами та із собачкою «испанской породы», не витри мала, зайшлася веселим сміхом, сміх перейшов у кашель, з очей полилися сльози, і вона вже просто впала в крісло, витирала сльози, реготала й кашляла...
Ну що ви понаписували?! О Господи! І де ви таке чули? — Ми понаїжачувалися.. Вас шістнадцять учнів, і п'ятнадцять з вас понаписувало: «...За коляской бежала и лаялася собачка из панской породы» ... Де ви чули, що є на світі собаки панської чи непанської породи та щоб вони лаялися? Порода «Испанская», є така держава — Іспанія, а собаки не лаються,
а «лают», по-нашому — «гавкають». Зрозумів? — запитала вона мене. Та не дуже, Маріє Андріївно! Я собі думав: пани їдуть, то й собака в них панської породи, батько часто говорять, що їх пан і бариня лають, я й думав, що коли пани лаються, то й собаки їхні не кращі за них і теж лаються
