надо написати нарис про людину, яка є для мене зразком для наслідування - тобто батька, матір, друга, бабусю, дідуся чи вчителя

Жила собі бабуся, на останньому поверсі будинку.Внук одного разу привіз папугу, він завжди щось привозив із Африки.Бабусина кімната нагадувала чудернатьсякий музей.Коли ж у квартирі з'явився блакитний папуга, тоді вона ніби забула про все.Годинами вона сиділа у папуги, роздивлялась пір'я папуги гала як папуга їсть, як читсить пір'ячко та як крутить голівкою.Папуга любив дивитися у вікно на парк ) Бабуся вирішила навчити папугу говорити, хоч їй говорили, що говорять лише білі какаду.Вона сиділа цілими днями розмовляючи з ним.А ось уранці папуга заговорив, бабуся як раз підмітала підлогу .-І навіщо воно тобі здалося, підмітати, краще б дала мені зерняток.Бабуся дуже зраділа, що птах заговорив.-Та це ж феномен! - сказала бабуся.Тепер папуга з нею розмовляв, розказував про Африку і бабуся багато чого знала на своєму віку.Так вони і жили разом весело і безжурно.

Тарас Шевченко біографія стисло Народився 9 березня 1814 року у селі Моринці Звенигородського повіту Київської губернії в закріпаченій селянській родині. Рано став сиротою — мати померла, коли йому було 9 років, батько — у 12 років. Восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. Іде наймитувати до дяка Богорського, який прибув з Києва. Не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. В 1828 році він потрапляє в число прислуги поміщика Енгельгардта, спочатку в ролі кухарчука, потім козачка. Помітивши у Тараса пристрасть до живопису, поміщик вирішує зробити його придворним художником. Він віддає свого кріпака в навчання викладачеві Віленського університету — портретисту Яну Рустему. У Вільні юний Тарас пробув 1,5 року. Переїхавши 1831 року з Вільно до Петербурга, Енгельгардт взяв із собою Шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця Василя Ширяєва. Улітку 1836 р. він познайомився зі своїм земляком — художником І. Сошенком, а через нього — з Євгеном Гребінкою, В. Григоровичем і О. Венеціановим. Навесні 1838 Карл Брюллов та Василь Жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. Незабаром став студентом Академії мистецтв. Першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «Кобзар». 25 травня 1843 року з Петербурга виїхав в Україну. В лютому 1844 року виїхав з України до Петербурга через Москву. У 1844р. написав гостро політичну поему «Сон» («У всякого своя доля»), ставши на шлях безкомпромісної боротьби проти самодержавної системи тодішньої Російської Імперії. 5 квітня рада Академії мистецтв видала квиток на право проїзду на Україну. Вже в листопаді 1845 року збори Академії мистецтв у Петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із Петербурга через Москву до Києва. Навесні 1846 року прибув до Києва. У квітні пристав до Кирило-Мефодіївського братства. Заарештували 5 квітня 1847, відправили до Петербурга й ув’язнили в казематі. Заслали в солдати до Оренбурга. Деяке полегшення становища Шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу Аральської експедиції. У квітні 1850 Шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в Новопетровський береговий форт. 2 серпня 1857 – поета було звільнено з заслання. Навесні 1858 поет прибув до Петербурга. А влітку 1859 року повернувся в Україну, якої вже 12 років не бачив. До останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року Шевченко помер в Петербурзі. Його ховають спочатку на Смоленському кладовищі, але, згідно з «Заповітом», 10 травня того ж року його прах перезахований в Україні над Дніпром на Чернечій (м. Канів).
Джерело: http://dovidka.biz.ua/taras-shevchenko-biografiya-korotko/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua