6. Граматичну помилку в узгодженні іменника з числівником допущено у словосполученні А дві треті метра; Б півтора разу: В шістсот чотири варіанти, Г тридцять два оберемка.​

1.Я скрепил бумагу степлером. 2.месяц назад мы искупали нашего кота. После этого он ещё долго на нас длился.3.Неправильно смешанный раствор вылейте в раковину и сделайте новый.4. Мы собирались измерить диаметр круга, и вдруг прозвенел звонок на перерыв.5. Я никак не могу решить, пожарить картофель или испечь его.6. Нарезать хлеб нужно не слишком толстыми кусками.7. Фокусник исчез, на его месте осталась только шляпа.8. Изогнутый лист бумаги складываем ещё раз, соединяя две противоположные стороны.9. Я долго собирал деньги на отдых где-нибудь, и вдруг мой запланированный отпуск пришлось отложить. 10. Маша спросила учительницу:"Как именно обрисовать шаблон?"11. Не спускайте собак с поводков в парке.12. Срезать лишнее можна, положив шаблон сверху на ваш образец и обрезав по контуру шаблон.

Іншу долю мало на україні мовне життя українського пролетаріату, точніше - українців-робітніків дореволюційного часу. ті з них, що являли собою пролетаріат у першому поколінні, були, як правило, вихідцями з селянства. їх вихідною мовною базою була говірка рідного села. але ця база не могла довго лишатися без змін: здійснюване українською мовою мовне життя робітника-українця, відірваного від мовної селянської стихії, з переселенням його (робітника) до зрусифікованого міста або заводського чи шахтарського селища, ставало ще вужчим, ніж мовне життя колишніх його односельчан. адже українською мовою такий робітник фактично міг користуватися тільки в своєму побуті, бо в усіх інших випадках (на виробництві, в різних установах, при зверненні до офіціальних осіб тощо) йому необхідно було користуватись російською мовою.