Визначте функціонально-стилістичні особливості прийменникових конструкцій. З'ясуйте, у яких випадках вживання прийменників не відповідає сучасним нормам української мови. 1. Єдина, та й то відносна хиба цієї кімнати полягала в тому, що вона була завелика про одну особу... (В. Підмогильний)
2. На четвертий день вранці Марія збиралася йти у фабрику (І. Нечуй-Левицький).
3. З-за цієї корови колись і виникла суперечка (М. Хвильовий).
4. Треба його судові віддати, а не знущатися над чоловіком (В. Лепкий).
5. Та об тім ми ще побалакаємо з Іваном Степановичем (там само).
6. Гетьман по старому звичаєві повертається на всі сторони світу, козаки віддають йому честь (там само).
7. Та увага, з якою ми слухали твори наших письменників, свідчить за те, що ми й самі ростемо, щоб зрозуміти ці твори (Б. Антоненко-Давидович).
8. Мотрона Іванівна, сама з фаху лікар, боялася прикласти трубку до його грудей (Ю. Яновський).
9. Нагримав (Василь Іванович) на дітей, щоб не пустували, зачепив молодицю, що вийшла до колодязя по воду (С. Васильченко).
10. Ого-го! Вже без п'яти дванадцять! (Там само)
11. Смієтеся з мене, пане директор! (С. Яричевський)
12. Підприємство здійснює організацію праці, заходи щодо охорони праці, дотримання техніки безпеки згідно з діючим законодавством (документ).

Від тихого лісу віяло тривогою.Ще досі біле небо враз стало чорним, роздався гуркіт грому.  Я піднявся на невеликий пагорб краще роздивитися дорогу. Мій навігатор крутив стрілкою у різні боки неначе кажучи:"Хлопче, чого стоїш? Ноги в руки і біжи куди очі бачать!". Тоді я й схаменувся. Дременув кудись в ліс. Малесенькиі краплі дощу сікли мені обличчя , але я не зупинявся. Спинились мої ноги , як тільки побачив сухеньку малу хатину біля озера. Спалах , гуркіт жахливого грому , іще спалах... Не знаю, що відбулося , але зранку я прокинувся у хатині , біля мене сиділа із чашкою в руках старенька бабуся...

1) Йшла вона з ненькою Варварушкою купатися в озері; а в лісі, як навмисне, ягідка за ягідкою – стигла суниця так і заманює глибше в гущавину (М.Телешов «Крупеничка»). 2) Роздав він скоріше всі залишки, струснув порожнею торбинкою, вклонився всім на прощання і пішов потихеньку своїм шляхом, спираючись на палицю (М.Телешов «Крупеничка). 3) І тільки-но він її поцілував, красуня розплющила очі, прокинулась і привітно глянула на нього (Ш. Перро «Зачарована красуня»). 4) Але хоч яким би спокійним було море - завжди коло берега воно ледь-ледь коливалося, вода злегка підіймалася, як груди дитини, що спить (Г.К.Андерсен «дикі лебеді»). 5. Еліза думала, що вона все ще бачить сон, - так дивно було летіти в повітрі, високо над морем (Г.К.Андерсен «дикі лебеді»).

Прислівники дії  відповідають на питання: як? яким чином? (як? – навмисне, потихеньку, привітно, злегка, високо).