1. Прийменник є в реченні: A) Чує серце недоленьку, сказати не вміє
Б) Ані горбика, ані корчика, ані сліду живої душі... (І. Франко)
B) А кругом у полі, в полі теж робота і пісні (П. Тичина).
Г) Небо стало не сіре, не попелисте, а сиве

Загальноприйняте правило: треба
змінити слово або підібрати спільно-
кореневе так, щоб ненаголоиіений го­
лосний став наголошеним.
Вимова Написання
/є/-* 1 * 1
[ в е ис н а ] в е с н а , б о в ё с н и
[ о з е ир о ] о зе р о , б о о з ё р а
[ в е ис е л и і] в е с е л и й , б о в е с е л о
[ в е ирш йна ] вер ш и н а, б о в е р х
[ и ] — [ І Ґ ]
[в ё л и еч ] в е л и ч, б о в ел и ки й
[ ч и ‘ с л о ] чи сл о , бо ч и сл а
[ в и еш н ё ва ] ви ш н ева, бо ви ш ня
[ т и ех ё н ’к о ] т и х е н ь к о , б о т и х о
УВАГА!
Але це правило ми не можемо застосувати до
дієслів, у яких відбувається чергування е — и:
беру — зб и р а ти .__

Ми часто чуємо це слово «відповідальність», але не завжди розуміємо його значення. Нам кажуть батьки і вчителі: «Будьте відповідальними!», та для чого? Чому ми маємо такими бути?..Як на мене, відповідальність – це ознака того, що ти доросла людина. Доросла не в значенні віку, а в значенні сформованості особистості. Відповідальність починається з малого і прививають її нам, звичайно ж, батьки. Спочатку вони привчають нас виконувати домашні завдання, адже це наш перший обов’язок. Саме від цього залежать наші успіхи в навчанні, наша подальша освіта та, врешті-решт, вибір професії… Часто ми ігноруємо цей обов’язок, і це примушує батьків сумніватися у тому, що ми вже достатньо дорослі. Тому не слід дивуватися, що вони нас такими не вважають!Відповідальність навіть у нашому віці потрібна скрізь. І, на мою думку, перш за все вона полягає у тому як ми дотримуємося своїх обіцянок. Сказати: «Звичайно, я це зроблю!» дуже легко. Зробити ж буває набагато складніше. Скільки невиконаних обіцянок у кожного з нас! Обіцянок прибрати у квартирі, прийти вчасно додому, виправити оцінки… Саме з виконання обіцянок