, очень Запишіть складнопідрядні речення. (Уставте, де потрібно, пропущені розділові Знаки- это можно не делать).
1. Жива текуча вода що поїть землю, дає всім життя (І. Нечуй-Левицький). 2. О не дивуйся що ніч така блакитна... (О. Олесь). 3. Очерет шумів так що дерева потопали в ньому (М. Коцюбирський). 3. І часом чує ліс в пітьмі нічній як десь на кобзі золотій струна застогне і порветься і стогін скаргою по ллється (О. Олесь). 4. Хоч була осінь а день вибрався теплий, погожий (П. Мирний). 5. Тоді здавалася такою прозорою глибінь що в ній відбивалися легендарні герої які черпали шоломом з Дунаю воду (1. Пільгук). 6. Ти знов прийшла щоб кинуть на поталу весь світ чуттів і дум моїх щоб вічно я страждав по ідеалу і досягнуть його не міг (О. Олесь). 7. Павло Полуботок пішов наперекір цареві і знав що йо го чекає (Ю. Мушкетик). 8. Раз Немидорі приснилось що вона жне з Миколою пшеницю на своєму полі (І. Нечуй-Левицький). 9. Біліє гречка наче хтось розіслав шматки полотна (О. Корнійчук). 10. Якщо прийде журба то не думай її рознести у веселощах бучних... (Л. Українка). 11. Де плачуть там немає вже краси (П. Грабовський). 12. Чоловік дав завдаток, розказав куди завезти ялинку і пішов (М. Коцюбинський). 13. Село одним кінцем западало до луків які тяглися на десятки кіломет рів (П. Панч). 14. Ясень віти простягає щоб обняти срібну хвилю (О. Олесь).​

Недарма вважається, що праця облагороджує людину. Адже задля того, щоб зробити будь-що добре, потрібно вчитися та розвиватися. Уміла в своїй справі людина – наче митець, що створює шедевр. ЇЇ рухи красиві та відточені, хоч вона малює картину, хоч рубає дрова. Отаке захоплення в мене завжди виникає, коли я гаю, як моя мама вишиває "хрестиком" картини.
Моя мама  дуже любить вишивати. Раніше вона часто робила вишиванки у народному стилі, як її навчила бабуся. Зараз їй подобається вишивати величезні, ніби намальовані картини. Хоч вишивати хрестиком і не складно, це потребує майстерності та терпіння. Мама сідає біля вікна чи лампи та дістає з шухляди п’яльця зі спеціальною тканиною, різнокольорові нитки та ножиці, та схему картини, надруковану на папері. Вона акуратно розкладує все необхідне та приступає до роботи. Голка в маминих руках просто літає! Мама швидко та легко робить стежки, рахуючи їх пошепки. Зайву нитку вона обережно відрізає гострими ножицями. В неї напоготові декілька голок з різними нитками, бо для однієї картини може знадобитися не менше десяти кольорів. Час від часу мама відсувається від своєї картини та дивиться, чи все зробила правильно. У цей час вона не любить, коли її відволікають, бо мусить стежити, щоб не збитися зі схеми.
Коли мама втомлюється, то акуратно збирає своє приладдя назад у шухляду та деякий час роздивляється, що в неї вийшло. Мушу визнати, вона ніколи не буває повністю задоволена результатом, хоча її картини виходять дуже гарними. Та мама вважає, що завжди можна зробити ще краще – швидше та акуратніше. Тому вона з радістю береться за нові роботи, щоб навчитися новому.

Плекаймо рідну мову

Мудрі люди кажуть, що немає народу без історії, та це ще більше стосується мови. Мова забезпечує народові неповторність, історичну спадкоємність, зберігає його культуру. Рідна мова є основою родоводу, єднає рід і сім'ю. К. Д. Ушинський відзначав: "Коли зникає мова — народу нема більше!"

Заборона української мови спричинила зникнення у небуття кількох десятків років нашої історії. У житті народу рідна мова й рідний край є нероздільними поняттями. Здавна через мову народ виявляв поняття моральності, а найважливіші з них — вірність і відданість, честь і чесноти, щирість і добро, взаємність, пошана і повага, мир і злагода, дружба і товариськість.

Для того, щоб мова могла прийти нам на до ми повинні постійно дбати про неї. Добру пораду українцям дав М. Рильський у поезії "Мова":