Ми живемо,у настільки шаленому світі ,що події змінюються і захоплюють нас у вірій подій.Ось тому щоб іноді спинитись і перепочити,не зійти з розуму,нам на до приходить вірній друг-книга.
Іноді бувае так що наше життя,здаеться ,заходить до глухого кутуі мі з нього ніколи не війдему,візьмемо на прикладі не щасне кохання,тема яка близька,нам підліткам.Ось мі страждаемо,а потім нам трапляеться *Ромео і Джульета*Шекспіра,палке кохання з трагічним фіналом,ворогування сімей,консервативність того часу,і на цьому фоні,наша проблема вже не така і важка,вона є,але вона мае вихід..і він близько.І таких прикладів можна приводити сотні,навіть тисячі.Адже у різні єпохи,різні авторі,піднімали темі важливі для сучасності,а планета вона кругла,і як нам відома,все повторюеться,так чи інакше.
Хочеться лише подякувати всім *друзям*,які у потрібній момен поруч,рано в ранці чи пізньою ніччю ,нічого не потребуючу на взаем.Кожна прочитана мною книга залішиться у чудовому вігляді і у моему серці назавжди,адже я друзів не залишаю і з ними до останнього.
очень люблю дождь,особенно осенний дождь.Капли дождя капают в лужи,поднимая разводы песка,деревья калышатся,ветер срывает желтые листья.Воздух сразу становится особенным,ароматным,а листья и без того золотые,преобретают неповторимый блестящий цвет.Прогуливаясь под осенним дождем,забываешь все мелочи и проблемы,идешь и радуешься жизни.А еще люблю осенний дождь,потому что под ним и после него здорово гулять по лесу или парку,шурша опавшей листвой.Только дождичек сумеет настроить меня на душевный лад,почувствовать теплоту и уют родного дома,открыть что-то новое в своей душе.
