Есе про політичне виховання в родині​

В історичних і краєзнавчих музеях України зберігається багато прикрас, предметів розкоші та домашнього вжитку, які відображають побут і художні смаки стародавніх слов’ян — від початку заселення території України до утворення Київської Русі.
Розвиток українського народного мистецтва поділяють на три основні етапи. У перший період (ХІV — перша половина ХVІ ст.) відчувається вплив давньоруських традицій, а другий (друга половина ХVІ — перша половина ХVІІ ст.) характеризується розквітом ремесел і заснуванням ремісницьких цехів. На цих етапах декоративно-ужиткове мистецтво було селянським та родинним. 
Речі виготовлялися для домашнього вжитку. Третій період (друга половина ХVІІ–ХХ ст.) — час найвищого розквіту художніх промислів. Саме тоді було створено найвидатніші пам’ятки декоративно-ужиткового мистецтва. Займались також керамікою. Кераміка — один із давніх видів декоративно-ужиткового мистецтва України. Археологічні розкопки показують, що гончарний посуд на території України виготовлявся ще в період неоліту. У давньому Києві в Х–ХІІ ст. працювали талановиті гончарі, що створювали поливну кераміку й керамічні вироби, прикрашені кольоровими емалями. Створенню й розвитку гончарних промислів сприяла велика кількість місцевих глин.
Перший фаянсовий завод в Україні було створено в 1799році у Міжгір’ї під Києвом. Пізніше фаянсові вироби стали виготовляти у Будах. У ХІХ столітті відкриваються приватні порцелянові заводи в Чернігівській губернії, де виготовляють з місцевого каоліну вироби, прикрашені ліпленням та живописом.
Косовські виробничо-художні майстерні Художнього фонду України виробляють кухонний посуд. Для прикрас інтер’єру гуцульські майстри випускають панно й анімалістичну скульптуру. У місті Косове виготовляють кахель для печей, розписаний гуцульським орнаментом. Матеріалом для майолікових виробів є місцеві червоні глини. Для оздоблення використовують ангоби і глазурі 
Серед багатьох видів народного мистецтва значне місце належить різьбярству. Різьблення по дереву було поширене в усій Україні, особливо в лісовій смузі. Ним прикрашалися найважливіші деталі житла: різні дерев’яні півні сиділи на дахах, квіти оплітали одвірки й вікна. Різьбленими були й полиці-мисники. Особливо вражала багатством різьблених прикрас народна архітектура карпатських сіл. Гуцульські майстри використовували геометричні орнаменти, на лемківських витворах оживали виноградне, дубове й калинове листя, квіти соняшника
Не останнє місце займало і скловиробництво. Початок скловиробництва на українських землях припадає на Х століття. У цей час основною продукцією скловарних майстерень були браслети, намиста та персні, які виготовляли ліплення, витягування, розкачування. Найбільш поширеним виробництво скла і виробів з нього стало на Чернігівщині (у ХVІІІ столітті тут працювало понад 120 скловарних майстерень), Київщини, Волині, де були для цього всі необхідні матеріали — кварцовий пісок, вапно, крейда, деревина і запаси води. Ремісники-склярі виготовляли різні сорти «простого», зеленого, синього, димчастого скла, а також кришталь, віконне й лампове скло, свічники, люстри, кухонний та горілчаний посуд (пляшки, баклажки, штофи, чарки, стакани). Стародавній український фігурний посуд, у якому насамперед має значення його ужиткова роль, не має аналогів у світі.
З ХVІІ ст. склодуви прикрашали свої вироби густим декором (скляними джгутами, стрічками, бризками), розмальовували емалями та золотом. У наш час раз на три роки Міжнародний симпозіум гутного скла, що проходить у Львові, називає кращих майстрів, серед яких чимало українців .

Відповідність між односкладними реченнями та їх видами:
1) Односкладне неозначено-особове. - Г. У горах оголосили надзвичайний стан.
2) Односкладне означено-особове. - Б. Любіть Україну всім серцем своїм.
3) Односкладне узагальнено-особове. - В. Голу вівцю не стрижуть.
4) Односкладне називне. - А. Сині гори. Долина.

40. Відповідність між складнопідрядними реченнями та видами їх підрядних обставинних:
1) Обставинне мети. - Б. Щоб добре жити, треба працю любити (Нар. творчість).
2) Обставинне дії. - В. Як дбаєш, так і маєш (Нар. творчість).
3) Обставинне місця. - А. Де кров текла козацькая, трава зеленіє (Т. Шевченко).
4) Обставинне допустове. - Г. В пустелі стояла спека, дарма що був тільки квітень (Ю. Яновський).

41. Відповідність між реченнями й назвами відокремлених членів, якими ускладнено ці речення:
1) Відокремлене означення. - В. Сповнений любові, я іду по вулиці вузькій (В. Сосюра).
2) Відокремлена прикладка. - Г. Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна.
3) Відокремлена обставина. - Б. Усяка пташечка, радіючи, співала (Б. Грінченко).
4) Відокремлений додаток. - А. Старий ніякої роботи не признає, окрім пасіки (О.Гончар).

*Уточнювальна відокремлена обставина:   Д. Тут, в полонині, небо накриває безлюдні простори (М. Коцюбинський).

42. Відповідність між фразеологізмами та їх правильними тлумаченнями:
1) Душі не чути. - А. Самовіддано любити.
2) Підсунути свиню. - В. Зробити неприємність.
3) Бігати як курка з яйцем. - Б. Приділяти незаслужену увагу.
4) Укрутити хвоста. - А. Приборкати, домогтися послуху.