Коли козакові доводилося довго сидіти у воді? Розкажіть про це, ужи- ваючи словосполучення: відбувалося давно, воювали мужньо, пово- дилися гідно, ворогів багато, мчали навлерейми, оточували довкола, ніде сховатися, чинили дотепно, сиділи тихо, рятувалися завжди.

ответ:Сповнений радісного почуття, веселощів, який викликає добрий настрій, радісний, життєрадісний; перен. мажорний. Якого охопив сум, який сприяє виникненню суму, смутний, сумовитий, журливий, журний, невеселий; перен. мінорний, тужливий, засмучений, засумований.

Веселий, а, е ~  сумний, а, е вигляд, вечір, вірш, голос, дівчина, думка, жінка, інтонація, мелодія, молодь, музика, настрій, обличчя, пейзаж, питання, пісня, погляд, продавець, сміх, спектакль, спів, студент, тон, учень, характер, хвилина, хлопець, чоловік, юнак. Веселі ~  сумні очі, почуття. Веселої ~  сумної вдачі. Бути, жити, залишатися, здаватися, ставати, ходити веселим ~  сумним. Досить, дуже, надмірно, незвичайно, особливо веселий ~  сумний.

У погоду і сумний веселим буває (Народне прислів’я). Як темні хмари набігають несподівано на чисте синє літнє небо, важкі думи насувалися на її високе веселе чоло, ніби темними хмарками, і кинули темний сумний сутінок на веселі очі, на веселий вид (І. Нечуй-Левицький). Питаєшся, чи радію? Та не дуже веселюся, але й не крепко печалюся (М. Стельмах). Веселий був, а я була сумною (Л. Костенко).

Веселенький ~сумненький, весело ~сумно, веселенько ~сумненько, веселощі ~сум, веселість ~сум, життєрадісний ~сумовитий //невеселий Пор. ще: ВЕСЕЛИЙ ~ ПОНУРИЙ, РАДІСНИЙ ~ СУМНИЙ, РАДІСНО ~ СУМНО, РАДІСТЬ ~ СУМ, РАДІТИ ~ СУМУВАТИ

Словник фразеологізмів

ле́гко (лю́бо, ве́село і т. ін.) на душі́ (на се́рці) кому, у кого і без додатка. Приємно, спокійно, радісно комусь. Софії так легко, так весело на душі… (Леся Українка); Чого воно любо так стає на душі, легко на серці, як побачиш з-під снігу зелену травицю? (Панас Мирний); [Ганна Андріївна:] Ні, сину, мені легко на серці. Я спокійно відходжу в небуття, бо знаю кінець… Перемогу нашу бачу над ворогом (Ю. Мокрієв). Маковейчикові радісно і легко на серці, бо сонця так багато, що небо аж побіліло від нього (О. Гончар); Йому стало легше на душі (І. Нечуй-Левицький); Йонові неначе камінь з грудей спав. Легше якось зробилось на серці (М. Коцюбинський).

ле́гко (лю́бо, ве́село і т. ін.) на душі́ (на се́рці) кому, у кого і без додатка. Приємно, спокійно, радісно комусь. Софії так легко, так весело на душі… (Леся Українка); Чого воно любо так стає на душі, легко на серці, як побачиш з-під снігу зелену травицю? (Панас Мирний); [Ганна Андріївна:] Ні, сину, мені легко на серці. Я спокійно відходжу в небуття, бо знаю кінець… Перемогу нашу бачу над ворогом (Ю. Мокрієв). Маковейчикові радісно і легко на серці, бо сонця так багато, що небо аж побіліло від нього (О. Гончар); Йому стало легше на душі (І. Нечуй-Левицький); Йонові неначе камінь з грудей спав. Легше якось зробилось на серці (М. Коцюбинський).

Объяснение: Надеюсь

Тіло жовте, Серце чорне: Тіло мовчить, А серце говорить. (Олівець)

Тоненьке, кругленьке, Серце чорненьке. Хто на його слід погляне, Думку його взнає. (Олівець)

Чорний Іван, Деревяний каптан, Де носом проведе, Там помітку кладе. (Олівець)

Сталевий коник по білому полю бігає, За собою чорні сліди залишає. (ручка)

У пеналі в неї дім, Поряд з олівцем у нім. Може цифри рахувати І перекази писати. (ручка)

То в клітинку, то в лінійку, Написати тут зумій-но, І намалювати дещо зможеш, Називаюся я … (зошит)

Чи в лінійку, чи в клітинку, Чистим був, та за хвилинку Мерехтить від цифр та літер. Здогадались, що це, діти? Ручці він говорить Це шкільний учнівський… (зошит)