Відповідь:
I відміна
До першої відміни належать іменники жіночого, чоловічого і спільного роду, що в називному відмінку однини мають закінчення -а (-я). Наприклад: жінка, хмара, Полтава, Ілля, базіка, вага, сирота, убивця.
ІІ відміна
До другої відміни належать іменники чоловічого й середнього роду: чоловічого роду з нульовим закінченням у називному відмінку однини, із закінченням -о; середнього роду із закінченням -о, -е, -я. Наприклад: лист, бік, дядько, велетень, Дніпро, прізвище, життя, дівчисько, олово.
ІІІ відміна
До третьої відміни належать іменники жіночого роду з нульовим закінченням у називному відмінку однини та іменник мати. Наприклад: мати, кров, сіль, ніжність, тінь, любов, сутінь, подорож.
ІV відміна
До четвертої відміни належать іменники середнього роду із закінченням -а (-я), що при відмінюванні в непрямих відмінках (крім знахідного й орудного) набувають суфіксів -ен-, -ат-, -ят-. Наприклад: кошеня, коліща, теля, плем’я.
Пояснення:
Маленька дівчинка Леся вже тоді, в пору свого дитинства, поважала силу духу, справедливість. Вона поважала тих, хто навіть під загрозою смерті не хотів здаватися. Можливо саме в них вона вчилася великої мужності. Ця мужність знадобилася їй у житті, допомагала боротися з власною недугою та життєвими негараздами.
В іншому вірші «Як дитиною, бувало» маленька мрійниця Леся виступає мужньою і гордою дівчинкою. Гулі від падіння не викликати сліз. Вона тихо вставала і ніколи не скаржилася на біль від забиття.
Характер Лесі Українки сформувався в дитинстві. Просто з дитинства вона ввійшла в літературу – як символ мужності, стійкості, нездоланності людського духу!
