Усі типи зв'язку ( безсполучниковий, сурядний, підрядний) характерні складній синтаксичній конструкції. А)Піт краплями стікав по виду , груди важко дихали ,і очі блищали , як у звіра, що попавсь у лабети.
Б) Коли світло згасили й обляглись, думки Остапа забились по хаті, ліниві, спутані, темні , як клубок хмар, і лиш інколи щось ясне їх розривало,
B) Тричі Соломія помітила через комиші сірий вовчий хребет, раз лисиця майнула коло неї хвостом, а то здалеку чулося немов кабаняче рохкання,

1. Я в зимнем саду
Целый день проведу.
Захвачу акварельные краски.
Нарисую... (Анютины глазки).  Прилагательные: зимнем, целый, акварельные. (Подчеркивается волнистой лин  Прилагательные: ярко-синий, пушистый, душистый.

2.

Колосится в поле рожь. Там, во ржи, цветок найдешь. Ярко-синий и пушистый, только жаль, что не душистый. (Василек).  Прилагательные: пушистый, душистый, ярко-синий.

3.Все знакомы с нами: яркие, как пламя, мы однофамильцы, с мелкими гвоздями. Полюбуйтесь дикими алыми ... (Гвоздиками).  Прилагательные: яркие, мелкими, дикими, алыми.

На смак часник гіркий, але корисний. А цукерка смачна, але шкідлива:)

Я вважаю, що цим висловом Г. Сковорода намагався довести до людей, що інших треба сприймати не по зовнішньому вигляду, а по їх душевним та моральним якостям. Те ж саме можна сказати і про будь-які неживі речі. Адже, наприклад, звичайна пігулка, гірка на смак, у деяких випадках може врятувати людині життя, а багато смертельно небезпечних сумішей мають приємний запах і смак. Таких прикладів з нашого життя можна привести безліч. І тому я вважаю, що треба не забувати крилатий вислів «Не все те отрута, що неприємне на смак» і частіше замислюватися над тим, з чим, або з ким ти маєш справу.