- Скажіть, будь ласка, якою мовою Ви зазвичай спілкуєтеся?
- Своєю рідною - українською.
- А Вам відомо, яких утисків зазнавала наша мова протягом багатьох століть?
- Так, звичайно, я дещо знаю про це. Взагалі дивно, що українська мова досі існує, адже наша країна перебувала під владою іноземних держав, які всіляко пригнічували як наш народ, так і нашу мову.
- Отже, Ви згодні з тим, що мова - не тільки засіб комунікації, але й б духовної самоідентифікації?
- Ви маєте рацію. Адже передусім через мову людина виявляє свою індивідуальність, духовність, культуру, ставлення до свого народу, до інших осіб і до світу...
- Я, як і Ви, вважаю, що відродження, розвиток і поширення української мови є визначальним чинником і головною ознакою ідентичности української нації та засобом самовираження кожного українця.
- Отже, ми з Вами однодумці. Дякую Вам!
- Навзаєм!
Як для мене, то осінь досить сумна пора. Наступають дощові дні, світла та тепла стає все менше, пробуджуватися треба рано, щоб не спізнитися до школи.
Але осінь має свої гарні моменти. По-перше, тішить те, що є вдосталь овочів та фруктів. Можна смачно поласувати свіжими яблуками, грушами, виноградом. По-друге, раді батьки, що важка праця на полях дала щедрий врожай. Домашні комори поповнились картоплею, морквою, буряком. По-третє, попри ранні пробудження кожен шкільний день приносить зустріч із друзями, однокласниками, вчителями. По-четверте, саме восени першого вересня відчуваю себе старшим. Адже переходжу в наступний клас.
Усім цим мені подобається осінь.
