Установи відповідність між реченнями та значенням ужитих у них вставних слів. 1. Джерело повідомлення.
2. Привернення уваги.
3. Упевненість.
4. Невпевненість.
А. Запам'ятайте, найпростіший б уникнути грибних отруєнь лише ті гриби, які вам добре відомі.
Б. Тоді шкурка в лисиці робиться густа та лискуча, а, як відомо, лисицю полюємо виключно через її знамените хутро.
В. По вулиці йду і, здаеться, уперше розплющив я очі на світ.
Г. Тепер повернули, без сумніву, до лісу.
Д Буває, часом сліпну від краси. збирати​

Усе у Всесвіті створено гармонійно. Коли йдеться мова про гармонію між людиною та природою, постає питання про їхній взаємозв'язок та відданість один одному. Природа може прожити без людини, а от людина без природи - ні. І лише від людини залежить, якою буде природа навколо нього. Адже природа - це не лише фізичне життя людини. Коли кожен на своєму місці, то народжується духовна цінність. В поєднанні з природою, далеко від шуму міста та машин людина може відчути те духовне наповнення, яке буває лише на природі. Без технічного прогрессу неможливе наше життя. Але без природи неможливо розвиватися духовно. Природа надає сили та бажання бути кращим. 

( такая же тема в школе . Все проверено :). 10 по гарантированная .)

5. Особлива форма дієслова, що виражає ознаку за дією або станом, і поєднує у собі граматичні особливості дієслова і прикметника 6. Що означає діеслово. 8. Її визначають за закінченням дієслова в третій особі множини 10. Буває дійсний, умовний, наказовий По вертикали 1. Дієслова можуть вживатися у минулому, теперішньому чи часі. 2. Дієслово- це частина мови, яка означає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити?що? 3. Особлива незмінювана форма дієслова, що називає додаткову дію або стан і відповідає на питання що роблячи? що зробивши? 4. які функції реченні дієслово найчастіше виконує у реченні. 5. Зміна дієслів за особами, часами і числами називається 7. У реченні прикметник найчастіше виступає як. 9. Розділ граматики в якому вивчаються явища, що характеризують граматичну природу слова як граматичної одиниці мови