Визначте, якими частинами мови є виділені слова. 1. Сидить батько кінець стола, на руки схилився, не дивиться на світ Божий, тяжко зажурився (Т. Шевченко). Кінець — ділу вінець (Нар. творчість). 2. Багато слів написано пером (Л. Костенко). Багато сказали, а слухати нічого (Нар. творчість). 3. Навколо все від щастя молодіє (М. Рильський). Навколо маківки гуділи бджоли (В. Яворівський). 4. У серці сум ще живе за тією сніжною зимою. Зимою так вже хочеться весни (3 тв. М. Сома). 5. Ліс зустрів мене, як друга, горлиць теплим воркуванням, пізнім дзвоном солов’їним, ніжним голосом зозулі, вогким одудів гуканням (М. Рильський). «Ліс рук!» — здивовано промовив учитель, побачивши, що ніхто не хоче відповідати (А. Дімаров). 6. Поранений голуб відмовлявся навіть пити воду (В. Чабанівський). Поранений раптом прийшов до тями й з останніх сил кинувся до лікаря (О. Довженко).

Розробка урокуТема: інформація та повідомлення, інформаційні процеси.

Мета: Дати й закріпити загальні знання й уявлення про інформацію та повідомлення, про інформаційні процеси.

По завершенню вивчення теми учень

описує:взаємозв’язки між поняттями інформація, повідомлення, дан подання повідомлень: текстовий, графічний, звуковий, відео, умовні жести та сигнали, комбінований;призначення різних пристроїв, що використовуються людиною для роботи з даними (комп’ютер, телефон, диктофон, факс, плеєр, калькулятор, фотокамера, кінокамера, ігрові приставки, навігатор та ін.);основні інформаційні процеси та пристрої для їх реалізації;подає приклади:повідомлень, поданих різними нформаційних процесів зі своєї навчальної діяльності і навколишнього світу;розрізня подання повідомлення;інформаційні процеси, що відбуваються під час навчальної діяльності, у повсякденному житті та при роботі з різними пристроями.Обладнання й матеріали: ПК (вчительський) з встановленими ОС, проектор.

Структура урокуОрганізаційний момент.Вивчення нового матеріалу.Закріплення вивченого матеріалу.Підсумок уроку.Домашнє завдання.Хід уроку

1. Організаційний момент
Привітання з класом, знайомство з класом. Перевірка присутності учнів.

2. Вивчення нового матеріалу

Вивчення інформатики природньо почати з вивчення базового поняття — інформації.

Інформація — абстрактне поняття, якому надають різного тлумачення залежно від контексту. Слово походить від латинського слова «informatio» (роз’яснення, тлумачення, поняття, ознайомлення). Як філософську категорію інформацію розглядають як одну з властивостей матерії, що відбиває її структуру.

Етимологія
Саме слово «informatio» складається з префікса «in-» («в-, на-, при-») і дієслова «form» («надаю форму, створюю»), пов'язаного з іменником «forma» («форма»). В англійській мові слово «information» (в написанні «informacioun») вперше з'явилось у 1387 році. Сучасного написання це слово набуло у XVI ст. У східнослов'янські мови слово «інформація» прийшло із Польщі у XVII столітті.

З середини ХХ століття «інформація» стала загальнонауковим поняттям, але досі у науковій сфері воно залишається вкрай дискусійним. Загальноприйнятого визначення інформації не існує, і його використовують переважно на інтуїтивному рівні.

У залежності від галузі використання термін «інформація» одержав багато визначень.

Розглянемо властивості інформації.

Цінність інформації — це здатність її забезпечити необхідними умовами для досягнення поставленої мети.

Достовірність інформації — це здатність її об'єктивно відображати процеси та явища, що відбуваються в навколишньому світі. Зазвичай достовірною вважають насамперед інформацію, яка несе у собі безпомилкові та істинні дані, зміст яких неможливо оскаржити або заперечити.

Актуальність інформації — це здатність її характеризувати поточну ситуацію.

Оперативність інформації — це відповідність її збороу та опрацювання зміні стану.

Ідентичність інформації — це відповідність стану об'єкта, тобто спроможність повністю описувати стан об'єкта.

Недоступність (конфіденційність) інформації — це захищеність від несанкціонованого доступу.

Суспільна природа інформації — джерелом інформації є пізнавальна діяльність людей, суспільства.

Мовна природа інформації — інформацію виражають за до мови:або природної, що використовують у повсякденному житті для висловлення думок і спілкування між людьми;або штучною, створеною людьми з певною метою (наприклад, нотна грамота, мова математичної символіки, алгоритмічна мова тощо).Невідривність від мови носія.

Незалежність від творця (творців).

Дискретність інформації означає таке: засобами висловлювання є слова, речення, уривки тексту, а щодо змісту — поняття, висловлювання, описання фактів, гіпотези, теорії, закони тощо.

Старіння інформації — втрата достовірності внаслідок змін і появи нової інформації.

Розсіювання інформації — існування її у багатьох джерелах.

Поняття інформація, повідомлення, дані нерозривно повязані між собою. Надалі ці поняття будемо вживати у такому розумінні:інформація — це сукупність знань про навколишній світ;повідомлення — це сукупність знаків, що відображають ту або іншу інформацію;(комп'ютерні) дані — це інформація, подана у формі, прийнятній для зберігання, передавання й опрацювання за до комп`ютера.Подамо приклади інформації та джерел її надходження:знання, отримані від учителя у школі;відомості, отримані з книг, теле- чи радіопередач;новини з глобальної мережі;новини, що ви чуєте під час спілкування з іншими людьми.

Мова — одне із багатьох див, створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію. Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос — більш нічого. А серце б'ється-ожива. Як їх почує!.. (Т. Шевченко) Ці рядки Кобзар написав 1848 р. під враженням почутої одного разу ввечері на Кос-Аралі української пісні, яку співав матрос-українець. А ще раніше, живучи в Петербурзі, Шевченко просить писати до нього листи з України рідною мовою, яку називає прекрасною, мелодійною, милою. Так, у листі до брата Микити поет пише: «Будь ласка, напиши до мене так, як я до тебе пишу, не по-московському, а по-нашому... Нехай же я хоч раз через папір почую рідне слово, нехай хоч раз поплачу веселими сльозами, бо мені тут так стало скучне. Ще раз напиши мені письмо, та по-своєму, будь_ласка, а не по-московському..» Людина має завжди пам'ятати, звідки вона родом, де її коріння, знати історію свого народу, його мову. Знання мови народу, серед якого ти живеш, — ознака культурної, освіченої людини, знання рідної мови — священний обов'язок кожного^ Як гул століть, як шум віків. Як бурі подих, — рідна мова, Вишневих ніжність пелюстків, Сурма походу світанкова, Неволі стогін, волі спів. Життя духовного основа» (М Рильський. «Рідна мова я)