andrey100573p018xj
30.03.2023 07:03

10. Пунктуаційну помилку допущено в реченні A Роман йшов і розважав щось думки снувалися по його голові, як човни поміж
ОСНОВоо.
Б Глибше орати більше снігу МАТИ.
В Послався зелений барвінок, голубо зацвів, червоніє зірка, повився горобиний
горошок...
Г Світ підлягає суворій необхідності. Зима відповідас літу, весна
OCCHI.​

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
Vkomarova
16.02.2023 15:59

В 2006 году Верховная рада Украины объявила голодомор актом геноцида украинского народа. Слово «Голодомор» было заимствовано из украинского другими языками, в том числе русским (но в русском языке не всегда рассматривается как имя собственное), и получило широкое рас в СМИ и официальных документах.

Рассекреченные документы украинских архивов доступны исследователям с середины 1990-х годов (а в 2007—2008 нашлись метрические книги за 1932 и 1933 годы, об «уничтожении» которых неоднократно заявлялось ранее хотя и не все из них упоминаются в большинстве работ украинских историков (это касается прежде всего документов о государственной голодающим). Аналогичная работа проводится и в архивах других бывших республик СССР, пострадавших от голода 1932—1933 годов. В то же время в российских архивах ещё не все документы этого периода стандартную процедуру рассекречивания

0,0(0 оценок)
Ответ:
Арнур1234
04.07.2022 20:56

Слідом за пам'яттю

Парк. Як добре, що він у нас був. І не просто був, а буяв, дихав, заманював! Такий величезний, розкинутий на незліченних гектарах, невимірний! Кожен із нас, молодших і старших, приходив до нього трохи не з побожним онімінням і завжди відкривав щось таке, що хоча б на півжиття залишиться спомином. Наш парк перевершував будь-який інший: він був чудесним лісом. Він існував поза часом і в позачасі тривав.

Покинутий десь на галявині псевдокитайський павільйон, застиглий танок гіпсових німф довкола рясно порослого асфоделями пагорба, заґратований і напівзавалений каменями лаз у розбійничу печеру. Я міг би й тягнути далі цей перелік моїх тодішніх дивовиж. І всі вони трапилися протягом одного-єдиного літа! Бо кожне моє, як і моїх ровесників, літо... Минало? Ні! Пролітало, проносилося! В парку. В його, іноді аж до грудей, високій траві.

Хоч найважливіша була осінь. Ви її любите? Якщо ви не злюбили осінь, то вам у дитинстві не пощастило з парком. Таким, як мій, що спершу заливав усього себе червоною і жовтою барвами в цілковитій невичерпності їхніх напівтонів, а відтак, поступово скидав ту червінь і жовтину до решти, дощенту оголюючись на зиму. Тоді-то й наставала пора особливої чуйності: млистими, передсвітанковими годинами, до парку починали заходити невеликі групи мисливців.

0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота