У реченні «Давно відійшло в минуле чумацтво (1) й полишило нам після себе н (2) легенди (3) та перекази про ті далекі (4) й нелегкі часи» (М. Слабошпицькі
кому (коми) треба ставити на місці
А усіх цифр В лише цифр 1 і 2 д лише цифр 1, 2 і 4
Б лише цифри 2 Глише цифр 1 і 3​

Українській народ створює нашу державу. Всі люди загалом роблять це.
Немає держави без народу. Якщо розсіється по чужих краях народ, українська нація, то і держави не стане. На вільне місце прийде хтось інший та створить якусь іншу державу.
Всі закони та розпорядження уряду в Україні мають видаватися, виходячи з волі народу, з його інтересів. Не інтересів уряду або ж політичних партій, а саме громади. Адже, згідно Конституції України, в країні править саме народ, а не хтось інший. Український народ – джерело влади в державі через своїх представників – народних депутатів, уряд, місцеве самоврядування, чиновників та інших.
. Отже, кожен з нас у змозі поліпшити суспільні відносини. І якщо кожен із представників великого українського народу докладе хоч невеличку частку своїх зусиль, щоб змінити нашу державу на краще, то наступні покоління українців зможуть дивитись у своє майбутнє без остраху і будуть згадувати наші часи як ще одну героїчну сторінку історії українського народу і його державності.

Сніг ще осідає, і поверх криги дзюрчить тала вода, але верба вже починає оживати. Із набухлих бруньок розпускаються ніжні й пухнасті котики. Так їх називають у народі. 
Доторкнешся до цих оксамитових пуп’янків і, здається, відчуваєш тепло. Верба – дерево весни, зазвичай росте на берегах річок, понад ставками та озерами. Старожили розповідають, що вербу висаджували ще й біля копанок. Чимало її розрослось у с. Погреби та у сусідній Бабичівці Глобинського району. Учні місцевої школи вже перевірили: верба починає розпускатися. 
— Ми щовесни гаємо за котиками, щоб не проґавити. Бо вже не перший рік йдемо з хлопцями на берег Сухого Кагамлика й обережно зрізуємо вербові гілочки. Першими з усіх учнів даруємо котики дівчаткам-однокласницям на 8 Березня. Не забуваємо і про вчителів. Та й вдома обов’язково вітаємо наших мам і сестричок, – каже 13-річний Костя Ситник, учень бабичівської школи. 
Переповідають, що вербову гілочку як символ України повіз із собою у заслання Тарас Шевченко і посадив її у казахській пустелі. З тої гілочки виросло велике дерево, яке люди назвали вербою Тараса. Подейкують, що згодом ще 200 вербичок виростив він з її гілок. Вербовий гай у засланні нагадував Тарасу Шевченку про рідну Україну.