На мою думку, життя — це найвища цінність для кожного з нас. Адже життя дає нам змогу реалізувати себе, спробувати все, про що мрієш, відчувати найдивовижніші почуття По-перше, маємо цінувати життя хоча б за те, що воно скінченне, ба навіть надзвичайно коротке. І ми маємо все встигнути прожити його так, щоб, помираючи, переповнювалися яскравими, приємними, теплими спогадами. Головне — любити життя, боротися за нього. Заповнюючи своє життя самовідданою працею, присвячуючи його іншим людям, людина сама значно підвищує цінність власного життя. Вибір сенсу життя, на мою думку, залежить від умов конкретного суспільства, задатків, нахилів та здібностей конкретної людини. І те, що одній людині здається безглуздим і марним, для іншої є безцінним.
Відповідь:
1. брате - непоширене, риторичне
2. Вовки-сіроманці - непоширене, риторичне
Орли-сизокрильці - непоширене, риторичне
Гості мої милі - поширине, риторичне
3. голубе - непоширене, риторичне
4. братця - непоширене, власне
5. товаришу - непоширене, риторичне
6. дідьку старий - поширене, власне
7. хлопці - непоширене, власне
8. Антоніно Дмитрівно - непоширене, власне
9. друже - непоширене, власне
10. мамо - непоширене, власне
Пояснення:Риторичне звертання не розраховане на безпосередню реакцію тих, кому воно адресоване.
Власне звертання називає конкретну особу чи Осіб, увагу яких привертає мовець до свого висловлювання.
Поширене має другорядні члени речення. А непоширене, навпаки, не має.
