"мати клопоталася біля будинку, перемиваючи посуд, батько з хлопцями перетягував балони на склад" . Будь ласка зробіть синтаксичний розбір речення ​

Поняття народу і Батьківщини для мене нерозривні і єдині. Говорячи про багатство свого народу, я уявляю неосяжні лани Батьківщини, море золотої пшениці під блакитним небом. Недаремно ці кольори — жовтий і блакитний — стали кольорами державної символіки українців. Моя земля багата родючими ґрунтами, які в роки Великої Вітчизняної війни ворог вивозив на захід; багата вона своїми надрами, які приховують у собі золото і бурштити, нафту і газ, руду та вугілля. Але найбільше багатство моєї Батьківщини — її народ.

Объяснение:

В мене досить часто виникає таке запитання: чому ми потребуємо знати історію власного народу?

І лише нещодавно я змогла(зміг) знайти відповідь. Ми безсумнівно повинні вивчати основні дати, героїв історії, котрі дозволили нам жити у вільному суспільстві.

Адже історія - це не просто твір-опис чи розповідь. Це наше минуле, завдяки якому ми маємо шанс на майбутнє.

Та й не секрет,що події повторюються. І для того щоб не наслідувати помилок наших попередників, ми повинні знати про їхні подвиги та, безсумнівно, провали. Адже хто не робить помилок? Напевне немає таких людей. Але ми повинні вчитися не лише на власних негараздах, але й зважати на недолугі вчинки інших та намагатися їх не повторювати.

Та й не лише в провалах попередників суть. Хіба це не цікаво знати про історію власного народу? Як він зародився, зростав, виживав та досягнув сьогодення? Для мене це надзвичайно захоплююче,і я вважаю, що це корисно для теперішнього покоління. Проте звісно ж кожен вирішує самостійно! мене досить часто виникає таке запитання: чому ми потребуємо знати історію власного народу?

І лише нещодавно я змогла(зміг) знайти відповідь. Ми безсумнівно повинні вивчати основні дати, героїв історії, котрі дозволили нам жити у вільному суспільстві.

Адже історія - це не просто твір-опис чи розповідь. Це наше минуле, завдяки якому ми маємо шанс на майбутнє.

Та й не секрет,що події повторюються. І для того щоб не наслідувати помилок наших попередників, ми повинні знати про їхні подвиги та, безсумнівно, провали. Адже хто не робить помилок? Напевне немає таких людей. Але ми повинні вчитися не лише на власних негараздах, але й зважати на недолугі вчинки інших та намагатися їх не повторювати.

Та й не лише в провалах попередників суть. Хіба це не цікаво знати про історію власного народу? Як він зародився, зростав, виживав та досягнув сьогодення? Для мене це надзвичайно захоплююче,і я вважаю, що це корисно для теперішнього покоління.