Сонце, примкнувши вії, уже спускалося на землю.
Безлюдна вуличка причаїлась, дрімала, мигаючи вогниками.
Шатро небеc розкинувши над світом, стояла ніч.
На краю обрію, ледве виступаючи з вечірньої мли, маячіє місто.
А експрес летів і летів поспішаючи.
Могутні дуби стоять замислившись.
Мене там мати повивала і, повиваючи, співала.
Білий димок здіймається догори хвилюючись.
