1. хвилина ще, і схід розпише в сліпучі барви небосхил. [...], і [...]. речення розповідне, неокличне, складне, складносурядне.
2.
3. усе, що з весни потяглося із землі, багатої стало буять. речення розповідне, неокличне складне, складнопідрядне, з складнопідрядним і безсполучниковим типом зв'язку.
[...], (що...), (...).
4. Постав біля Неви, помилувався сфінксами, які сьогодні були кумедно хмурими, бо розтавала паморозь.
речення розповідне, неокличне, складне, складнопідрядне з складнопідрядним і безсполучниковим типом зв'язку.
[...], [...], (які..), (бо...).
Зима... Срібний ліс потонув у сніжному океані, що так і нагорта на нього кожного дня сиві хвилі метелиці. А коли ще й вітер почне сердитися, то крижані, свинцеві гребні, ніби справжні ланцюги, сковують кожний порух гілочок. Так і стоїть ліс понурий і холодний, лише іноді сонечко визирає з-поза хмар і звеселяє природу. Майже всі пташки покинили його у самоті. Але щоранку він має розраду - малі снігурі, яскравими плямами літають по лісу, пробуджують сонні дерева. Вони безустанно ллють свій радісний дзвенькіт і струшують з дерев перлові прекраси, що ніби маленькі намистинки сіються на сріблясий килим. В обіймах кущиків притаїлось два маленьких ставочкиⒶ.
