-Привіт
-Привіт!
-Сьогодні така чудова погода,що будемо робити?
-Давай сьогодні цілий день проведемо разом!
-Давай,я не проти.
-Давай зараз підемо прогуляємось по місту,купимо морозива,пофотографуємось
-Давай.А потім підемо на якийсь цікавий фільм.
-Підемо в кінотеатр чи до когось додому?
-Давай краще в кінотеатр.
-Круто,якраз сьогодні виходить премєра цікавого фільму.
-Чудово,тоді точно підемо.Але треба подивитись афішу,о котрій годині воно почнеться)
-Я вже подивився(-ла),воно почнеться о 17:00.Вартість одного квитка 50 грн.
-Якраз усе підходить.
-Ну добре.То у нас сьогодні такий розпорядок дня.
-Виходить,що так.
-Тоді я тобі зателефоную через пів години.Зустрінемось біля магазину.Готуйся.
-Гаразд.
-До зустрічі.
-Бувай.
На перший погляд, дивне запитання. Але з іншого боку... Чому б нам не замислитись над ним і не спробувати відповісти?!
Я живу в Україні, це моя Батьківщина. Як більшість моїх однолітків, скажу чесно, в побуті я спілкуюсь російською мовою. Але в школі ми всі вивчаємо українську мову. Мені здається, що інакше і бути не може. Чи можливо жити в Україні і не володіти українською мовою? Це все рівно, що жити, наприклад, у Німеччині і не знати німецької мови. Мені здається, що всім українцям варто замислитись над цим. Якщо всі громадяни України будуть говорити російською мовою, тоді у нашої країни не буде власного майбутнього. Чим наша держава буде відрізнятись від Росії? Мабуть, нічим. А як же наша культура, історія... Невже українська нація просто зникне з Землі? За що ж тоді боролися наші пращури?
