ДО ТЬ БУДЬ ЛАСКА ДО ТЬ БУДЬ ЛАСКА ДО ТЬ БУДЬ ЛАСКА ДО ТЬ БУДЬ ЛАСКА ДО ТЬ БУДЬ ЛАСКА ДО ТЬ БУДЬ ЛАСКА​

Роль гумору в житті украхнського народу
Чим відрізняється людина від інших представників флори і фауни Землі? Нехай сперечаються богослови про наявність душі у тварин, нехай біологи досліджують ступінь розумності мавп і дельфінів, одна відмінність встановлена твердо: ніяка істота Землі, крім людини, не здатна жартувати і сміятися. Звичайно, «серйозні» люди стануть заперечувати важливість гумору, зневажливо питаючи, яка користь в простому жарті? Але тут вони абсолютно помиляються: гумор часом служить не тільки корисним, а й життєво важливим цілям. Недарма при королівських дворах протягом багатьох століть вводилася державна посада придворного блазня, який в іронічній формі нагадував придворним і королю, що з будь-якого приводу може існувати і інша точка зору. Як правило, блазень був розумною і тактовною людиною, оскільки невдалий жарт часто коштував життя. Посмішка, як прообраз сміху, виникла кілька десятків тисяч років тому і служила сигналом вітання, безпеки, надійності, забезпеченості, достатку у житті. Коли ми хочемо підтримати і розвеселити іншу людину, ми посміхаємося, жартуємо, розповідаємо анекдоти, показуємо комічність ситуації. Але як люди вміють відрізнити смішне від несмішного, скласти гумористичну розповідь, розсмішити оточуючих? Якій логічної послідовності дій повинна слідувати людина? Яким є неврологічний, фізіологічний і психологічний механізми виникнення сміху? Дослідженню цих питань і присвячені ці міркування. У чому ж полягає роль сміху сьогодні? Насамперед, це засіб направлений на благополучне вирішення напруженої ситуації, адаптації до нової ситуації, запобігання агресії і конфлікту, зняття стресу (позитивні емоції при перегляді гумористичних телепередач). Однак слід враховувати, що будь-який засіб може бути використано і на шкоду людині. Наприклад, надмірне застосування гумору у виховних цілях переходить у глузування, що може викликати у об’єкта насмішок почуття неповноцінності і, як наслідок, агресію. Гумор і сміх є одними з ключових методів отримання доходу, як у формі плати за позитивні емоції (різні гумористичні вистави, атракціони та ігри), так і у формі асоціації з позитивними емоціями (реклама в гумористичних уявленнях, жартівливі ситуації в самому рекламному матеріалі). Окремо слід виділити антирекламу, формування негативного уявлення про особистості і явища шляхом сатири, карикатур, пісень та інших художніх стилів (згадаємо безсмертне «МОЗ попереджає …»). Сміх та гумор відіграє велику роль у навчанні, допомагаючи формуванню логічних понять про нові речі і критичного перегляду поглядів і думок, а також руйнуванню неадекватних життєвих стереотипів – згадаємо іронічні діалоги Сократа. Учні значно легше запам’ятовують будь-який матеріал, якщо він представлений у жартівливій, смішний формі. Нарешті, з моєї точки зору, гумор є частиною мистецтва, методом самовираження людини як учасника, письменника, поета, художника, артиста, тобто як творчої особистості, або як гідного представника нашого суспільства.

Навчання – це невід’ємна частина нашого буття. Але ж який життєвий урок буде найкращим? На мою думку, це поразка, яка навчає цінувати те, що маєш, не повторювати допущених помилок, чого не зможе зробити жодна перемога.

Чому саме поразка? По-перше, невдача змушує йти далі, удосконалюватися. Я вважаю, що це насамперед пов’язано із бажанням людини бути першою. Наприклад, якщо хтось програв у змаганнях, то він неодмінно скаже собі: «Наступного разу я матиму кращий результат!» У цьому разі поразка спонукає більше працювати над собою, своїми вміннями та навичками.

По-друге, детально проаналізувавши причини поразки, можна зрозуміти як діяти далі, не наступивши двічі на одні граблі. Звичайно, це робить не кожна людина, але, на мою думку, при бажанні бути кращим, удосконалюватися, перемогти в майбутньому все можливо.

Хтось може не погодитися, переконуючи в силі перемоги. Я розумію, що тріумф – це також урок, проте винести його в такому випадку складно. Зазвичай, коли таланить, людина розслабляється. Наприклад, після першої перемоги в бою князь Ігор у поемі «Слово о полку Ігоревім» утратив пильність, через що потерпів поразку та був захоплений у полон ворогами. Так тріумф спровокував невдачу.

Отже, недарма писала Ліна Костенко: “Поразка — це наука, ніяка перемога так не вчить”.

Объяснение: