рядках 6. Відредагуйте речення. (1) Читаючи повість І. Франка «Захар Беркут, перед нами R постае низка яскравих образів. (2) Визначивши помилки в диктанті, стало зрозуміло, що ми погано підготувалися до контроль ної. (3) Хвилюючись за сина, матері не спалося, (4) Зламавши кригу, річкою залило береги.

- ви чому пробились хлопці? - суворо запитала директор школи у Петрика та Івана . - Ви ж крані друзі , чи личить вам ображати один одного ?- хлопці були кращими друзями з дитячого садочка .
- Катерина Миколаївна це Іван винен він всім набрав, що я його ручку вкрав
- це за те , щотижня всім понарозповідавтор, що я в ляльки граюсь -обізвав шмигаючи носом Петрик
- якщо б ви про один одного не розказували неправду , ви дружили ще довго . РобІталія ви сноски діти , жити в брехні й не мати жодного друга чи бути чесними і мати міснування дружбу .

Найчастіше в нашому світі люди намагаються сховатися від цього почуття, тому що дуже важко бути співчутливим. Навіщо брати на себе чужі проблеми? Дійсно, легше бути егоїстом і потурати своїм власним бажанням. «А що? Він же сам винен у тому, що з ним сталося», - ми виправдовуємо свою бездіяльність. Або, проходячи повз кинутого пса, ми відвертаємося - навіщо себе засмучувати? Нещодавно я стала очевидцем того, як впала літня жінка, і ніхто з проходять повз людей, молодих, дорослих, сильних не зупинився, щоб підняти її. Невже положення безвихідно і нам нізвідки чекати до Аж ніяк! Нам до волонтери!

Сьогодні можна часто почути це слово. Ці люди просто не можуть пройти повз старої жінки з важкими сумками в руках і не до й. Вони піднімуть мяукающего на дорозі кошеня і обов'язково віддадуть його в хороші руки. Я знаю таких хлопців!

Джек Лондон написав: «Кістка, кинута собаці, не є милосердя. Милосердя - це кістка, поділена з собакою, коли ти голодний не менше її». І я цілком згодна з цим.