Одного разу ми з батьками пішли гуляти у парк. Уранці природа ще спала і навкруги панувала тиша. Ми вийшли на простору галявину. Там на прив*ялій траві блищали дощові краплини, мов сльози, а над нами пролітали великі кучеряві хмари. Посеред поляни розмістився самотній дуб, від якого доносився стукіт дятла. Поруч з дубом, в опалому пожовклому листі, шурхотіла білочка, в пошуках жолудів. Довкола галявини стояли притихлі берізки. В похмурий день особливо чітко виділялись їх чіткі білі стовбури. І раз від разу було чути стрекотання сороки-білобоки, яка ніби розказувала про наближення зими.
Калина-символ України.Як багато пишуть поети про цей символ.Навесні і восени калина зовсім різна.На весні вона цвіте,а восени красується своїми червоними плодами.Цвіте калина білими суцвіттями.Милує око той білий цвіт такою вже ніжною вона стає,як тая дівчина молодая.За літо вона росте і вже восени стає червоною,як той мак у полі.Тендітна і ніжна дівчинка стає господарською жіночкою.Так і калина смій ніжний білий цвіт змінює на червоний.Восени калина чекає своєї пори коли нею похарчуються птахи,так калина приймає участь у ланцюжку живлення у природі.Ягідкі калини гіркі на смак,для людини вона частіше всього постає як ліки.Можемо зробити висновок що не дарма поети так гарно і ніжно описують калину адже вона за усі пори року гарненька.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку
