Кожна людина вже від народження тісно пов’язана з природою. Тому її треба берегти.
По-перше, бережливе ставлення до природи, віддячується нам здоров’ям. По – друге, дуже корисно влітку покупатись у прохолодній прозорій річці. По – третє, кожне зрубане дерево не поповнить наше повітря киснем, не прихистить влітку від пекучого сонячного проміння, тому не можна бездумно рубати ліси. По – четверте, краса природи милує наш погляд, заспокоює. По – п’яте, чисте довкілля – це гармонія у природі, чудовий спів птахів, багатий урожай.
Ось чому природу треба берегти.
Жила – була у лісі родина лісника: сам лісник, його дружина і двійко діточок – неслухняний хлопчик та його молодша сестричка. Одного разу діти відпросились у батьків сходити до міста, подивитись на веселий гурт клоунів цирку – шапіто.
Лісник відпустив дітей, але перед цим влаштував їм екзамен з правил дорожнього руху. За дорогу їм слугувала лісова стежка. А сигналами світлофора були зелене дерево, кущ червоної смородини та жовті квіти кульбабок. Дійшовши до стежини, діти уважно подивилися на сигнал світлофора (зелене дерево) та обережно перейшли стежку. Лісник залишився задоволений знаннями дітей. Наступного дня, вийшовши раніше з дому, діти встигли не тільки подивитися веселий гурт клоунів, а й побувати в зоопарку. Діти залишилися дуже задоволені.
