Мова – духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях.
Без знання рідної мови обійтися ніяк не можна. І це справді так. Людина, яка не хоче знати рідної мови, руйнує те, що повинно стати фундаментом її особистості.
21 лютого святкується Міжнародний день рідної мови. Цю дату визначено на 30-ій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в жовтні 1999 року, яка наголосила на важливій ролі мови в розвитку освіти, культури, для консолідації суспільства, формування нації і зміцнення держави.
Міжнародний день рідної мови був встановлений з метою вшанування пам'яті загиблих захисників бенгальської мови в Республіці Бангладеш, де 21 лютого 1952 року з нечуваною жорстокістю розстріляли студентів-демонстрантів.
Генеральна конференція ЮНЕСКО проголосила, що щорічно, починаючи з лютого 2000 року, відзначатиметься Міжнародний день рідної мови.
Відзначенням цього дня ЮНЕСКО хотіло привернути світову прогресивну спільноту до безправного становища багатьох поневолених народів, у яких гнобителі намагаються відібрати рідну мову. Проте саме вона є основною ознакою нації, бо формує національний менталітет, є живим свідком історії народу, зберігає його культурні здобутки, є визначальним чинником життя людини і суспільства.
Сіла Варвара за комп"ютер - сім"я засмутилась і стала думати, як дівчину від нього відірвати. Дід просив: "Виникне комп"ютерна залежність!" - не встає Варвара. Бабця просила : МАтимеш слабкий зір!" - не встає. Сірко просив: " В тебе вже відбувається розвиток сколіозу" - не допросився. Васько вже так просив та лащився: "Не треба нехтувати порадами лікаря!" - не зертає уваги.
Тоді стали вони силою Варвару від комп"ютера тягти. Дід тягне-тягне - не витягне. Разом із засмученою бабусею тягнуть-тягнуть - не витягнуть. Втрьох із збентеженим собакою тягнуть-тягнуть - не витягнуть. Навіть вчотирьох з Васьком не витягли. Ще й досі, мабуть, тягнуть, якщо косу не відірвали.
