Объяснение:
1. Частина мови.
2. Початкова форма іменника (називний відмінок однини).
3. Власна чи загальна назва.
4. Назва істоти чи неістоти.
5. Змінний чи незмінний.
6. Назва речовини, матеріалу, ознаки, предмета, дії, процесу, стану.
7. Конкретне поняття чи абстрактне.
8. Можливо, збірний.
9. Число (однина, множина).
10. Рід (у множині рід не визначається!) – чоловічий, жіночий, середній.
11. Відмінок – називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний.
12. Відміна (І, ІІ, ІІІ, ІV).
13. Група – тверда, м’яка, мішана.
14. Синтаксична роль.
Зразок
У кімнаті не вистачало стільця.
Стільця – іменник, поч.ф. – стілець, заг. назва, неістота, змінний, назва предмета, конкретне поняття, однина, чол. рід, родов. відмінок, ІІ відміна, м’яка група, додаток.
