школа – це основа основ. вона, як ніхто і ніщо інше, перетворює людину в особистість. саме там ми починаємо розкриватися, робити першу гідну заявку про себе світові.
школа – це перший крок до самостійного життя. адже багато що відбувається вперше: і перший урок, і перша перемога, і першої серйозної поразки, і перше кохання.
у школу ми приходимо боязкими, сором’язливими і невмілими. з рук в руки нас батьки першій вчительці. а скільки було переживань, але нам пощастило з першою вчителькою – доброї, мудрої. вона стала нам другою мамою. вчителька навчила нас не тільки читати і писати, а й дружити, зрозуміти, що батьківщина починається «з картинки в твоєму букварі».
адже школа – це не тільки загальноосвітній центр, це школа життя. ми вчимося тут важливого: бути чесними, чуйними, цілеспрямованими, вміти жити в колективі. у школі ми будуємо своє «я» по цеглинці, важко, повільно, обережно. нам у цьому наші вчителі. мені дуже пощастило – вони не тільки вчителі, а й друзі. друзі, які дадуть мудру пораду, підставлять плече і вкажуть правильний шлях заблукав. їх увагу до нас, терпіння викликає захоплення, а душу переповнюють слова подяки. шкільні вчителі вчать нас долати себе, свою лінь, неорганізованість, не зупинятися на досягнутому і йти вперед.
у школі ми проводимо більшу частину часу. ми зростаємося з нею. ми живемо її життям, а вона нашої. вдома ми розмовляємо в основному про школу. батьки, в якійсь мірі, нас починають по-доброму «ревнувати» до вчителів. союз будинку і школи завжди дуже необхідний, так як саме в комплексі, при оптимальному взаємодії цих двох найважливіших соціальних інститутів і досягається максимальний ефект. цьому приділяється велика увага.
важливість школи в тому, що вона багато в чому визначає долю людини. школа дає крила і вчить літати, а нам треба правильно вибрати як летіти і вибрати правильний курс.
пройдуть роки. ми обов’язково будемо згадувати свою школу, вчителів, однокласників, ми будемо розповідати про неї своїм дітям. ці спогади будуть світлими, адже «шкільні роки – чудові».
разновидности
внешне сопилки различаются по размеру, количеству отверстий и материалу из которого они изготавливаются. все эти различия вызваны широким распространением инструмента, где каждая местность вносила свои особенности (украина вторая по величине страна в европпе европе (sop.) и по всей ее территории широко распространен этот инструмент).
мы рассмотрим два самых распространенных вида сопилки, это хроматическая сопилка с десятью отверстиями, и традиционные диатонические инструменты с шестью отверстиями.
десятидырочная сопилка будет рассмотрена как более совершенный с точки зрения музыки инструмент, в то время как инструмент с шестью отверстиями позиционируется как более простой и одновнеменно с тем более народный (ведь концертная десятидырочная сопилка «родилась» только в 20-м веке). вполне возможно что данное описание сопилок будет со временем дополнено.
материал
сопилка — деревянный музыкальный инструмент, который обычно изготавливают из лиственных пород дерева: груши, клена, березы, граба, калины, черешни и т.д. практикуют так же и такие материалы как эбонит, пластмассы, или метал. однако из-за простоты изготовления и применения недорогих пород дерев, наиболее распространены деревянные сопилки.
материал стал одной из причин такого распространения этого инструмента. лиственные породы дерева растут по всей украине, и сопилку можно сделать что называется из подручных материалов. а при такой конструкции навыки можно приобрести быстро.
популярно было делать сопилки из бузины. дело в том что сердцевина в ее стебле без особого труда выдавливается куском проволоки или веткой более твердого дерева.
