Робота за покликанням або заради грошей?
Мене завжди дуже цiкавило це питання.Я наприклад один з таких людей які скажуть: "Як можна дозволити собі влаштуватися на нецікаву роботу? Життя занадто коротке, щоб витрачати її на те, що не приносить задоволення". Але з іншого боку я задумуюся чи зможу я цим забезпечити свою майбутню сім'ю, чи зможу дати освіту своїм дітям?
На жаль, мало хто з нас знає, як влаштувати життя так, щоб і робота приносила радість, і грошей вистачало. На Заході навчені досвідом батьки підкажуть своєму Неопределен чаду: «Зрозумій, що тобі цікаво, яка діяльність приносить тобі радість, і подумай, як отримувати з цього прибуток». В Украiнi, на жаль, ситуація не така райдужна: «Закінчивши інститут, отримай гарну роботу, а вечорами ходи хоч в гурток японського театру». Тому ми так звикли, що робота - це борг, довічний обов'язок, гроші, статус, а улюблена справа - всього лише баловство, хобі та захоплення.
А може варто лише спробувати знайти знайти золоту середини між тим ЩО ТРЕБА і тим ЩО ХОЧЕТЬСЯ ...Чому ми думаємо, що НАШЕ ПОКЛИКАННЯ не зможе нам принести необхідну суму грошей?Мабуть це питання так назавжди i залишиться вiдкритим...
лооовии:*
Олесь так увійшов у роль, що навіть почав вірити в те, що розповідав.
Дмитро вважав, що спіймав за хвіст жар-птицю, але дуже скоро зрозумів, що помилився з висновками.
Він встав сьогодні на ліву ногу і увесь день йому нещастило.
Роботи було - кіт наплакав, але Іван ніяк не міг зважитися до неї приступити.
Розвязати цей гордіїв вузол Грицьку було не під силу.
Мишко у поті чола намамався справити гарне враження.
Не так то просто вилити перед близької людоною свою душу.
В Одарки так і крутилося на язиці це питання, але раптом до кімнати увійшов тато.
Мишко закохався по самі вуха.
Його покидали сили і він почав здавати позиції.
