Рідний край - це саме миле, найкрасивіше місце на землі. Тут найкрасивіша природа, найцікавіші казки, найкрасивіші і найдобріші люди. Тут все своє, таке рідне і улюблене.
У кожної людини є свій рідний край, куди хочеться весь час повернутися. Чому це місце так тягне до себе? Чому багато тужать про нього на чужині? Напевно, тому, що знайомство з навколишнім світом вперше відбувалося саме в цих краях. Маленька людина вперше тут побачила сонце, почула шум дощу, пішла до школи, знайшла друзів.
Рідний край найкрасивіше місце на землі, тут живуть самі хороші люди. А скільки всього цікавого тут було, скільки хороших спогадів пов'язано з цим місцем. Тут рідний дім, де мама чекала зі школи. Приходиш додому, а на столі рум'яні млинці з молоком. Що може бути смачніше!
Де б не була людина, в який куточок землі вона б не забрела, завжди буде згадувати свій рідний край, такий гарний і улюблений.
До нас у клас прийшла дівчинка. Вона була новенька. Староста підійшла до неї.
- Привіт. Мене звати Олеся. Я староста класу. А як ти називаєшся?
- Я Софія.
- Чудове ім’я. Ти будеш першою Софією у нашому класі.
- Добре.
- Ти не соромся, не треба почуватися не у своїй тарілці. Наш клас дуже дружній, учні не розбивають глеків. Тобі буде цікаво з нами. Звідки ти приїхала?
- Із міста Мукачево, що на Закарпатті. Учні класу, де я навчалась, показували відмінні результати. За словом у кишеню не лізли.
- Ми теж не ликом шиті. На олімпіадах показуємо товар лицем. Дівчата наші розумні та цікаві співрозмовниці. Здається, у них добре підвішені язики. Впевнена, що тобі сподобається у нашому класі.
- Я сподіваюся. Це було б чудово!
- До оечі, а ти знаєш що у нас канікули
- Дійсно? Ура!Ура!Ура!
Олеся і Софія Дуже довго ще раділи , а коли закінчилась вел.перерва, дівчатка пішли на уроки. І чернез тиждень у них були канікули - найкраща пора учнів, коли вони можуть відпочити і порадіти!
