2. Випишіть з тексту означено-особові речення, підкресліть у них головний член і поясніть його морфологічне вираження. 1.Не завидуй багатому: багатий не знає ні приязні, ні любові — він все те наймає (Т. Шевченко). 2.Як парость виноградної лози, плекайте мову. Пильно й ненастанно політь бур'ян, чистіша від сльози вона хай буде (М. Рильський). 3. Як зараз бачу: з-за ріки — дві кручі, наче маяки: одна зелена, чорна друга... (А. Малишко). 4. Дишеш і не надишешся тим чистим і пахучим повітрям (І. Нечуй-Левицький). 5. Відмикаю світанок скрипичним ключем (Л. Костенко). 6. Ідеш, ідеш, а ще й не половина, ідеш, ідеш, хоч добре, не один (Л. Костенко). 7. Не потрапили на Січ і на третій, і на четвертий день, а десь тільки аж через тиждень (П. Панч). 8. З росою в лузі не зів'яну (Леся Українка). 9. Не тільки диво-казкою багаті і не єдиним хлібом живемо, а тільки чом, коли ні крихти в хаті, тривогою сурмиш, моя сурмо (Б. Степанюк). 10.І знов лечу (Т. Шевченко). 11. Вийду в степ, чи зупинюсь у полі — скрізь високі предківські могили (М. Луків). 12. Жив сей день і ніч щасливо з вами (Леся Українка). 13.Яка не підійма вершина, — триматися будем землі, як рідних осель журавлі (Б. Степанюк).14. Мої любі, до мене ходіть! Я сама. Поговоримо думами тихо (Леся Українка). 15. Подбати мушу про якусь копійку (Л. Костенко). 16. Бережіть це життя. Іншого ви не знали, того, що гнало нас із торбами по світу. Тож — бережіть (О. Гончар).
