Объяснение:
Начальная форма: НЕЩАСНИЙ
Часть речи: прилагательное
Грамматика: единственное число, именительный падеж, мужской род, неодушевленное, одушевленное
Формы: нещасний, нещаснего, нещаснему, нещасним, нещаснем, нещасняя, нещасней, нещаснюю, нещаснею, нещаснее, нещасние, нещасних, нещасними, нещаснь, нещасня, нещасне, нещасни
Неизвестное слово: він
Начальная форма: НАВІТЬ
Часть речи: существительное
Грамматика: прилагательное, единственное число, именительный падеж, мужской род, неодушевленное, организация
Формы: навіть, навіти, навітем
Начальная форма: НЕ
Часть речи: частица
Грамматика:
Формы: не
Начальная форма: УЯВЛЯТЬ
Часть речи: деепричастие
Грамматика: действительный залог, несовершенный вид, непереходный время
Формы: уявлять, уявляю, уявляем, уявляешь, уявляете, уявляет, уявляют, уявлял, уявляла, уявляло, уявляли, уявляя, уявляв, уявлявши, уявляй, уявляйте, уявляющий, уявляющего, уявляющему, уявляющим, уявляющем, уявляющая, уявляющей, уявляющую, уявляющею, уявляющее, уявляющие, уявляющих, уявляющими, уявлявший, уявлявшего, уявлявшему, уявлявшим, уявлявшем, уявлявшая, уявлявшей, уявлявшую, уявлявшею, уявлявшее, уявлявшие, уявлявших, уявлявшими, уявляемый, уявляемого, уявляемому, уявляемым, уявляемом, уявляемая, уявляемой, уявляемую, уявляемою, уявляема, уявляемое, уявляемо, уявляемые, уявляемых, уявляемыми, уявляемы
Неизвестное слово: масштабів
Неизвестное слово: тієї
Начальная форма: БІДЬ
Часть речи: существительное
Грамматика: единственное число, женский род, неодушевленное, родительный падеж
Формы: бідь, біди, бідью, бідей, бідям, бідями, бідях
Начальная форма: БІДИ
Часть речи: наречие
Грамматика:
Формы: біди
Широко відомо, що літописання становило собою одну з найяскравіших ланок літературного набутку нашого народу. Жодна інша європейська країна /за винятком Візантії/ не мала такої блискучої історіографічної спадщини, репрезентованої цілою плеядою визначних імен. І серед них Нестору належить чільне місце.
У нашій уяві образ літописця здебільшого вимальовується у вигляді мудрого старця — сивоволосого, з опасистою бородою,— що в тиші келії, відгородженої від життя монастирським муром, «добро і зло сприймаючи байдуже», складає беззастережний і вільний від емоцій «ізвіт нащадкам». Та Нестор аж ніяк не пасує до такого еталона. Він не був спокійним та байдужим гачем того, що відбувалося довкола нього. Бути ченцем за середньовіччя зовсім не означало відгородитися від світу. Київські монахи брали активну участь у тогочасному житті. Вони засновували бібліотеки, навчальні заклади, шпиталі та інші структури, націлені на забезпечення тих чи інших суспільних потреб, насамперед, у сфері духовного життя.
Отже, «Повість временних літ» — зовсім не холодний «ізвіт» наступним поколінням, а твір письменника з гострим темпераментом та емоційним обдаруванням. Це літописне зведення, написане майже десять століть тому, для нас — глибока, незапам’ятна старовина, але для громадян Київської Русі то була книга про сучасність і сучасників /М Брайчевський/.
Объяснение:
