Визначити та позначити вид відокремленичленів речення. ​1.Пухнасті кошенята несміливо викочувалися зі стодоли й переко навшись що небезпеки поруч нема починали борюкатися . 2. Але хіба ми люди пройшовши сто доріг завершивши тисячу справ не прагнемо до отчого порогу до калини що росте на розі хати?. 3. Поклавши крила на велику спеку стоїть над степом сірий журавель . 4. Похибки друзів за винятком зради ми повинні терпіти або виправляти. 5. Там за горами вже давно день а тут на дні міжгір'я ще ніч . 6. Дозволь мені між вечоровий світе красти зерням в рідній боронні. 7. На лівобережжі замість верб і чагар ників видно погорблені смуги темені. 8. Я ненавиджу тих хто не сіявши жнуть що садів не садивши плоди об'їдають . 9. Із вирію летять курличучи ключі .​10. Розминаючи сизий полинь у долоні росий у юності спогадами луг

1. Пташки сиділи на деревах. (Підмет - пташки; присудок - сиділи)

2. В житті трапляються дива. (Підмет- дива, присудок - трапляються)

3. Вони дивились фільм на великому екрані. (Підм.- ВОНИ, прис.- ДИВИЛИСЬ)

4. ВІД цього гуркоту стрепенулися птахи. (Підм. - ПТАХИ, присуд.- СТРЕПЕНУЛИСЯ)

5. Її серце тріпотіло в страшному передчутті. (Підмет - СЕРЦЕ, ПРИСУДОК - ТРІПОТІЛО)

6. У казкового героя були червоні чоботи. (Підмет- героя, ПРИСУДОК- були)

7. Листочки каштанів щільно вкривали асфальт. (Підмет - листочки, ПРИСУДОК- вкривали)

Объяснение:

Можливо це в)

Объяснение:

P.S. "Про крилаті вислови"

Всі вони на око прості, але вдуматися в них, то з дива не виходиш, кілько життєвої в них правди, та як широко треба їх розуміти.

Слова такі, такі вислови назвали вчені літературознавці – крилатими словами, що начебто вони перелітають від людини до людини, то розраду в душу вносять, то кажуть розумові над ними задуматися, й, залишивши в неї свій нестертий слід, летять собі далі, а людина приймає їх за свої й уживає їх як коли цього треба, – як свої.