Речення з відокремленими членами реч.
(Михайло Коцюбинський «Дорогою ціною»)
1. Українське поспільство, |поборене у класовій боротьбі|, |з ярмом панщизняної неволі на шиї|, тягло свою долю з глухим ремством.(відокремлені означення: перше узгоджене, виражене дієприкметниковим зворотом, друге (неузгоджене) – іменником із залежними словами)
2. Він йшов у ярмі, |скорившись силі|, хоч часом із гніву очі йому наливались кров'ю, і тоді він хвицав ногами і наставляв роги...
(відокремлена обставина дії, виражене дієприслівниковим зворотом)
3. Старше покоління, |свідок іншого життя|, показувало ще на долонях мозолі від шаблі, |піднятої в оборону народних і людських прав|.
(відокремлена прикладка та відокремлене узгоджене означення, виражене дієприкметниковим зворотом)
4. Пісня волі, |споетизованої, /може/, в дні лихоліття|, чаруючим акордом лунала в серцях молоді, поривала її туди, де ще не чуть кайданів, |скованих на людей людьми|.
(відокремлені узгоджені означення, виражені дієприкметниковим зворотом)
5. На широкі бессарабські степи, |вільні|, |без пана й панщини|, рвалась гаряча уява й тягла за собою сотки й тисячі...
(відокремлені означення: перше узгоджене, виражене одиночним прикметником, друге неузгоджене – іменниками з прийменником)
6. На вільних землях зорганізовані були на втікачів лови, |справжні облави|, |як на вовка або ведмедя|.
(відокремлена прикладка і порівняльний зворот)
В описании
Объяснение:
1.Кажуть, юність нерозсудлива й тривожна (Л. Забашта). 2. Пісня здавалось, бриніла вже в ньому (М. Коцюбинський). 3. Чужа душа, то кажуть - темний ліс (Л. Костенко). 4. Того можливо, не знайду я слова щоб наш прекрасний оспівати край (М. Рильський). 5.Поки живий, я хочу справді жити.( І.Франко). 6. Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву ( І.Котляревський).7.Буває часом сліпну від краси( Л.Костенко). 8. Я п'ю тебе, сонце твій теплий зцілющий напій (М. Коцюбинський). 2. Кленусь, тобі веселий світе кленусь тобі моє життя, що буду жити поки жити мені дозволить дух життя (М. Рильський). 3. Співаючи про хмари кучеряві не забувай поете, про народ! (В. Сосюра). 4. Не стелись, тумане не шуміть тополі не печальте очі, ви берізки голі! (В. Сосюра).
