З’ясуйте вид підрядних речень у наведених прикладах 1означальне
2з’ясувальне
3обставинне часу
4обставинне умови
АТвій дух не став приниженим і плюсклим, хоч слала доля чорні килими.
БВи знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі?
ВБачу за морями золоті дороги, де припав до неба синьоокий степ.
ГКоли прибудеш влітку до столиці, немов на конях вилетять каштани, угору підіймаючи правиці.
ДКоли слова на порох стерті, сповідатись зорям зайво.

Сьогодні я ранком прокинулась та подивилась на календар, саме подивившись на календар, я зрозуміла- сьогодні моє день народження ! Я швидко побігла до кімнати моїх батьків. Від моїх радісних криків, що у мене сьогодні моє день народження, батьки прокинулись... З посмішкою і радісними за мене, що я щаслива подивились на мене та сказали, щоб я підійшла до них, щоб вони вручили мені подарунок… Я була в захваті ! Тато та Мама подарували мені на день народження новенький телефон ! Я не могла привести себе до тями, так на стільки я була в захваті від цього реального сюрпризу ! Не довго думаючи я захотіла піти з моїм новеньким телефоном на прогулянку. Я одягла свої сапожки і новеньку курточку(яку подарували мені бабуся та дідусь, трохи раніше дня мого народження, бо живуть вони далеко, а передавати поштою такі цінні речі вони не люблять), попередила батьків про те, що я піду гуляти і пішла. На дворі я зустріла своїх друзів, вони мені запропонували піти з ними на сніжну гірку(була зима), я ж звичайно погодилась і пішла з ними за компанію на гірку. Забувши, про телефон без чохла, котрий лежав у задньому кармані я з'їхала з гірки! Проїхавши гірку, я відчула, що в мене лежав телефон в кармані, та що там просто лежав, він був без чохла ! Без захисту! Я дістала телефон, від якого сьогодні зранку в мене було радості повні штанці. Подивившись на телефон, я почала плакати і думати: "От я ростяпа, не могла телефон вдома залишити ? Треба мені було його брати ?" Із слізьми я повернулась додому, зайшовши в мою квартиру, я знову подивилась на телефон і подумала: "От чому кажуть: Як маємо то не дбаємо, а загубивши або поламавши-плачемо"

Мій дідусь Кузнецов Іван Олександрович працює в пожежній службі вже понад дванадцять років: саме про таку роботу він мріяв з дитинства. Не тільки любов до техніки (його призначення - водити машину на виклик), але і бажання допомагати іншим людям визначило інтерес дідуся до професії. Пожежна служба небезпечна, тому що під час пожежогасіння може вибухнути газ, впасти стеля або сам будинок, від дій пожежного багато в чому залежить те, чи зможуть рятувальники уникнути жертв. Той, хто вибрав цю професію, повинен бути рішучим і сміливим, вміти миттєво приймати рішення.

Мій дідусь, якщо немає викликів, перевіряє машину: вона повинна бути завжди напоготові, оскільки кожну хвилину може статися пожежа. Якщо відбувається виклик, пожежники відразу беруть все необхідне і мчать на до в цей момент можна гаяти жодної хвилини рахунком. Коли вони під'їжджають на місце пожежі, відразу дістають спорядження і починають гасити, а інша частина пожежних шукає постраждалих і виносить з небезпечної ділянки загоряння. Коли все загашено, пожежні повертаються назад на базу, знаючи, що вони виконали своє завдання. До своїх воістину героїчним вчинкам пожежні відносяться як важкою, але важливій роботі. Ось чому вже після гасіння пожежі дідусь перевіряє машину, а його товариші забирають все обладнання на місце, щоб в разі небезпеки воно знову опинилося під рукою і було справне.

У професії пожежного цікаво те, що кожен відчуває себе членом великої і дружного колективу: пожежні все одно що супергерої, вони приходять на до в той момент, коли в них особливо потребують. У цьому полягає привабливість і складність професії пожежника: він повідомлений бути завжди на чеку, вдень і вночі, при будь-якій погоді, він повинен пам'ятати, що кожну хвилину може статися щось небезпечне. Ось чому не кожен вибирає цю роботу, а тільки той, хто здатний пожертвувати собою в ім'я інших.