Усе в наших руках не можна опускати. розібрати речення повністю​

нарешті настала найкраща пора року — літо. я завжди з нетерпінням чекаю на нього. адже на літніх канікулах немає потреби робити уроки. хоча, звичайно ж, вчителі читати книги, але це можна робити, коли захочеться, сівши в альтанці або на і.

мені подобається милуватися красою природи: зеленим листям, яке весело шелестить на вітрі, яскравими квітковими луками. приємно влітку вдихати аромат квітучої конюшини, спостерігати за комахами, що перелітають від однієї рослини до іншої, слухати спів солов’я і зозулі.

а ще мені подобається встати рано-вранці, щоб поїхати з батьком на риболовлю. сісти з вудкою і дивитися, коли сіпнеться поплавець. якщо пощастить зловити рибку, виникає таке захоплення, що важко передати словами.

також ми любимо з батьками влаштовувати прогулянку лісом по гриби та ягоди. це невеликий ялинник, але в ньому дуже багато різних грибів: маслюків, рижиків, сироїжок. приємно збирати їх та вдихати неповторний аромат хвої. також у лісі зустрічаються невеликі галявини, де можна поласувати ароматною суницею. під деревами я збираю шишки, знаходжу красивий мох — все це знадобиться для вироблення виробів з природних матеріалів до школи.

влітку багато можливостей, як цікаво провести час. однією з них є зустріч зі своїми друзями. ми любимо збиратися всі разом, грати в різні активні ігри: волейбол, бадмінтон, футбол. а ще ми їздимо на дачу, де можна вдосталь поласувати полуницею, яблуками, грушами та сливами. я батькам прополювати бур’яни, поливати город. у нас там є ставок, в якому живуть веселі жаби, що влаштовують хорові концерти. цікаво спостерігати за сімействами диких качок. вони випливають на середину ставка зі своїми маленькими каченятами, дружно пірнають і весело пищать.

літні канікули завжди залишає після себе багато приємних вражень. є що згадувати восени та в холодні зимові дні. ось чому я вважаю, що літо — найкраща пора року.

Кожна сучасна людина просто зобов’язана замислюватися про те, чим вона може бути корисна своїй державі. Сьогоднішній світ досить непростий, в ньому практично немає країн, в яких не було б проблем. Тому до з боку людини по відношенні до своєї країни ніколи не втрачає своєї актуальності. Втім, більшість країн сьогодні досить демократичні та не обтяжують своїх громадян надмірними обов’язками. У зв’язку з цим до від людини країні – це далеко не завжди обов’язок, іноді це просто милість і прихильність.

Говорячи про те, що можу зробити я, можна виділити мінімум того, що я можу зробити і максимум того, що я можу зробити. Чи буду я старатися на благо своєї батьківщини протягом усього свого життя, я зараз сказати не можу – життя таке, що прогнозувати таке наперед навряд чи раціонально. Втім, думаю, що на мінімум з можливої ​​від мене до країна зможе розраховувати завжди. Я думаю, що по мінімуму я зможу бути корисним для своєї країни шляхом повної і неухильної сплати податкових платежів і відрахувань. Дивно, але в сучасному світі багато людей просто йдуть від цих виплати обов’язкових платежів, ніби не розуміючи, що таким чином ці люди роблять гірше тільки самим собі. Якщо людина не платить податки, країна не може розвиватися, покращувати інфраструктуру і покращувати життя кожного. Особисто я це прекрасно розумію, тому завжди буду готовий бути корисним шляхом сплати податків.

Якщо ж говорити про максимальну користь з мого боку для країни, тут є кілька варіантів. По-перше, я можу стати великим бізнесменом. Якщо це відбудеться, я буду генерувати дохід для себе у великих розмірах і відраховувати великі платежі до бюджету країни. Завдяки мені і моїй справі країна отримуватиме більше грошей з податків і зможе забезпечувати свій розвиток і покращення життя всіх громадян країни. Другий шлях максимальної користі для країни – стати  видатним вченим. Дійсно талановиті вчені допомагають країні дуже сильно – вони піднімають престиж держави, залучають інвестиції, допомагають країні вирішувати її найактуальніші проблеми.

Поки що я не дуже корисний країні, але я впевнений, що це рано чи пізно відбудеться. При мінімальній корисності я буду сплачувати податки в повному обсязі, наповнюючи державний бюджет і допомагаючи країні вирішувати її проблеми. При максимальної корисності для країни я би став великим бізнесменом, виплачуючи дуже великі податкові відрахування, або відомим вченим, допомагаючи вирішувати проблеми завдяки своїй професійності. Хотілося б приносити своїй рідній Україні якомога більше користі, але чи вийде це в максимальному обсязі, поки що не зрозуміло.